В силу части 3 статьи 16 ТК РФ т<span>рудовые отношения между работником и работодателем возникают также на основании фактического допущения работника к работе с ведома или по поручению работодателя или его уполномоченного на это представителя в случае, когда трудовой договор не был надлежащим образом оформлен..
В силу части 1 статьи 61 ТК РФ т</span>рудовой договор вступает в силу <span>со дня фактического допущения работника к работе с ведома или по поручению работодателя или его уполномоченного на это представителя.
В силу части 2 статьи 67 ТК РФ п</span><span>ри фактическом допущении работника к работе работодатель обязан оформить с ним трудовой договор в письменной форме не позднее трех рабочих дней со дня фактического допущения работника к работе.
То есть в данном случае трудовые отношения возникли со дня фактического допущения работника к работе работодателем, при этом на самом работодателе лежит обязанность заключить трудовой договор в течение трех дней со дня фактического допущения работников к работе, за уклонение от которой частью 4 статьи 5.27 КоАП РФ предусмотрена административная ответственностью, а потому названные лица имеют право требовать заключения с ними трудового договора.
</span>
МЧС - <span>Министерство Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий.</span>
МЧС России - это государственный орган, который, помимо ликвидации последствий стихийных бедствий и катастроф, занимается прогнозированием, предупреждением чрезвычайных ситуаций, разрабатывает специальный спасательный инструмент, новые технологии, имеет в своем распоряжении даже авиацию и т. д.
Люди в усьому світі дуже відрізняються один від одного, наприклад, своїми віруваннями та зовнішнім виглядом, але попри всі ці відмінності вони повинні мати рівні права. Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи люди з небілою шкірою бояться ходити самі по вулицях? Чи знаєте ви що в деяких регіонах Європи геї не можуть цілуватися в присутності інших людей, боячись ворожої реакції оточуючих? Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи бути інвалідом означає не брати участі в публічному житті? Чи знаєте ви, що молодь має право бути почутою під час ухвалення рішень, що її стосуються?
Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну захищеність; повага до особистості є в такому суспільстві нормою повсякденного життя. Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що ідеї рівності, свободи і недоторканності протягом всієї історії цивілізації використовувалися в боротьбі нового зі старим, прогресивного з консервативним. Цінність особистих прав складається головним чином в тому, що вони самі і гарантії їхнього реального здійснення визначають становище людини в суспільстві, а, отже, і становище самого суспільства. Іншими словами, міру свободи особи в суспільстві.
Та навіть у наш час, після стількох століть важкої боротьби за рівноправ’я, люди не знають своїх прав. Це хоч і дуже сумно, в деякій мірі навіть боляче, але все ж таки факт. В більшості випадків свої права не знають діти хоча трапляються й дорослі люди. Але як діти можуть знати свої права, якщо правознавство вивчається тільки один рік (в школі)?! Це ще добре якщо дитина навчається, але ж не потрібно забувати про «вуличних» дітей, адже деякі з них навіть не знають що таке права і чи взагалі вони в них є?
Такі дітлахи часто потрапляють в так зване рабство і по іншому це назвати не можна. Адже їх використовують тільки як робочу силу, за людей їх не вважають. А ці діти думають що так і повинно бути, що вони повинні виконувати накази інших, адже вони не знають, що в них є багато прав і коли їх порушують, то потрібно звертатися до міліції чи спеціальних служб, які займаються захистом прав людини та громадянина.
Та навіть якщо діти навчаються в школі і вивчають правознавство, то це не означає, що вони знають хоча б половину своїх прав. Здається, що діти в таких випадках повинні їх знати, але все одно це не так. Адже в шкільній програмі більше уваги звертається на обов’язки аніж на права. Звичайно вони теж вивчаються, але не в такій мірі в якій хотілося б. В школі вивчають тільки деякі, найбільш важливі права, але ж неважливих прав немає!!!
Наприклад, в нашій державі кожен має право вільно висловлювати свою думку. На перший погляд здається, що кожен має можливість скористатися цим правом завжди, але знову ж таки НІ. Взяти навіть ту саму школу, деякі вчителі просто не надають змоги учням висловити свою точку зору, вони нав’язують їм свою власну думку.
Отже, права дітей порушуються кожного дня, але є такі діти, які борються з цим, а є такі, які навіть не знають про існування таких прав. А діти, які не знають що таке права, не мають можливості жити нормально (зауважте, жити не повноцінно і навіть не добре, а саме «нормально» адже вони просто не мають такої можливості тому, що право-це і є можливість щось робити).
<span>В наш час існує чимало, навіть багато, організацій, які борються з порушенням прав людей. Багато з них, це «телефони довіри», туди щодня надходять тисячі телефонних дзвінків, туди здебільшого телефонують підлітки. </span>