<span><span><span>6 гвардейская армия генерал И. М. Чистяков, </span></span><span><span>22 гвардейский стрелковый корпус генерал Н. Б. Ибянский, </span><span><span> 23 гвардейский стрелковый корпус генерал П. П. Вахрамеев,</span><span>7 гвардейская армия генерал М. С. Шумилов</span></span>,<span>25 гвардейский стрелковый корпус генерал Г. Б. Сафиулин</span></span></span>,<span>69 армия генерал В. Д. Крюченкин</span>,<span>1 танковая армия генерал M. E. Катуков</span>,<span>6 танковый корпус генерал А. Л. Гетман</span>,<span> 31 танковый корпус генерал Д. Х. Черниенко, б<span>5 гвардейский танковый корпус генерал А. Г. Кравченко, <span>10 танковый корпус генерал В. Г. Бурков</span></span></span>,<span>2 танковый корпус генерал А. Ф. Попов</span>,<span>5 гвардейская армия генерал А. С. Жадов</span>,<span>5 гвардейская танковая армия генерал Ротмистров П.А.</span>
Нил-Река в Африке, одна из величайших по протяжённости речных систем в мире. Слово «Нил» происходит от греческого названия реки «Нейлос». Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту площадью 24 тыс. км².
<span>У 30-40-х pp<span>. </span>XIX <span>ст. в Англії розгорнувся масовий рух, </span><span>відомий під назвою "чартизм" (від англ. </span>charter <span>- хартія). Це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання більших представницьких повноважень у палаті громад англій<span>ського парламенту. Значну частину чартистів становили робітники, </span>які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, яка у своїх діях зважатиме на їхні потреби.</span></span><span><span>Відлік чартистського руху ведуть від 1836 </span>p<span>., </span>коли столяр Вільям Ловетт створив невелику Лондонську асоціацію робітників. Наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів:</span><span><span>1.<span> </span></span> Загальне виборче право для дорослого чоловічого населення.</span><span><span>2.<span> </span></span> <span>Рівні виборчі округи. 3. Щорічне переобрання членів парламенту. 4. Оплата для членів парламенту. 5. Таємне голосування, 6. Ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. Ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою "Народної хартії", опублікованої 1838 р. Було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові де<span>монстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами </span>на ЇЇ підтримку. Невдовзі було зібрано понад мільйон підписів.</span></span><span><span>Схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у Лондоні петицію було вручено парламентові у липні 1839 </span>p., але той відхилив її більшістю голосів.</span><span>Влітку 1840 р. утворилася Національна чартистська асоціація </span><span>(власне, політична партія), яку очолив В. Ловетт. Незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. Складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн. осіб. Крім 6 вимог першої хартії, до другої долучили й "питання ножа та виделки", тобто матеріального становища робітників. Висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. Парламент відхилив і цю петицію. Не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. Активність чартистів тимчасово спала.</span><span>Останнє піднесення чартистського руху припало на 1847- 1848 </span>pp<span>. </span><span>Під новою петицією було зібрано 5 млн. підписів. Але <span>вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. Восени 1848 </span></span>p<span>.. </span><span>рух чартистів почав </span><span>занепадати і в 50-х </span>pp<span>. </span>XIX <span>ст. зійшов нанівець. прочитавши це можна написати причини та наслідки .ну принаймі я так думаю...</span>
1 столб 2,5,2 столб 2 причины а все остальное следствие
Храм покрова в Филях
1690-1694
Москва
Нарышкинское барокко
Основатель: Лев Нарышкин
Документов об авторе церкви не сохранилось, но предполагается, что общий проект (композицию) составлял сам заказчик, некоторые искусствоведы считают автором церкви зодчего Якова Бухвостова, хотя её стилистические особенности заметно отличаются от достоверных произведений Бухвостова, зато обнаруживают поразительное сходство с документально подтверждёнными произведениями зодчего Петра Потапова— создателя ансамбля Новодевичьего монастыря в Москве и церкви Успения на Покровке.