Планета Меркурий назвали чести Меркирию его называли богом торговли потому что в прошлых временах люди считали что миром правит Меркурий
<span>Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. «Альпійська балада» образ Івана В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова. </span>
Ці персонажі (Гренуй і Крихітка Цахес) дуже є схожі за зовнішніми ознаками (потворний малий чоловічок,горбатий , кульгавий ,бридкій) кожен із них зачаровував оточуючих щоб здаватися красивим.
Как-то жили львица и лисица. Лисица начала говорить львице:
-- У меня вот целых пять детёнышей, а у тебя лишь один!
Львица, немного пораздумав, отвечает:
-- Да, у меня один детёныш, но зато лев!
А мораль сей басни такова: главное не количество, а цена!
Эпитет : Горькое презренье, печальная Тайна, Гордый взгляд, злобное веселье, гневный укор, постылая Свобода, влюбленные глаза, веселый взгляд, искра нежности.
метафора: открою душу, сердце оторвал, в муках замирать, Жажда любви, избить мольбы, не в силах,движения глаз.
