Твір на тему "Чому я пишаюсь своїм товаришем" можна скласти так:
У мене є
найкращий друг на ім’я Артем. Артему вже п’ятнадцять років. І я ним
по-справжньому пишаюсь. Артем має чимало гарних якостей. Він дуже хороший
друг, чемний син, гарний брат. Я в ньому ніколи не сумніваюсь. Але чи можуть
такі чарівні риси характеру бути прикладом для гордості? Звичайно, так. Але я
пишаюсь Артемом не лише через це.
<span> Безсумнівно, Артем дуже хороша людина. Але
чому я все ж таки пишаюся своїм товаришем? Я вважаю, що приводом для гордості є
його вчинки. Артем є постійним волонтером притулку для собак. Він дуже добра
людина, любові та ніжності якої вистачає і на тварин. Мій товариш – це приклад
для наслідування. Я мрію навчитися його сердечності та доброті. Я вважаю, що
його відданість волонтерській справі дозволяє пишатися ним по-справжньому.</span>
При-преф.,бир-кор.,ат-суф.,и-зак.
лiп-кор.,ить-зак.
год-кор.,ую-зак.
[Дзе(наближене до И)ле(наближене до и)нч`ан':а]
Мені прийшло на гадку (або на думку) написати у творі, чого нас учать у школі.
Учений, але не довчений.
Учений, але не провчений.
Учений, але не товчений.
Товчений це фразеологізм (битий).
