Колись давно, ще до початку виникнення багатоклітинних форм життя, зібралися разом одноклітинні організми, та й стали думку гадати, як далі жити і що робити. Сумно їм було жити, кожному виду хотілося спостерігати за розвитком чогось нового, а деякі прагнули безпосередньо впливати на данні процеси. Довго думали організми, і в кінці кінців придумали дуже розумний, але напрочуд довготривалий план.
Одна доволі розумна бактерія поділилась спостереженнями і власними думками про те, що така сполука, як кисень має доволі позитивний вплив на всі процеси метаболізму. Під її дією прискорюється обмін речовин, відбувається інтенсифікація всіх процесів пластичного і енергетичного обміну, вона сприяє більш швидкому накопиченню потрібних для життя метаболітів і пришвидшує настання процессу розмноження. Інші одноклітинні погодились, мовляв, дійсно - гарна речовина.
Подумали-погомоніли та й розійшлися по домівках, кожен з думкою про світле майбутнє... А як знов зійшло сонце над Землею, то прокинулися одноклітинні уже з новими властивостями. Одні навчилися використовувати енергію сонця для власного харчування та виділяти кисень, а інші стали спритні та меткі, а кисень став основною речовиною, необхідною для їх існування. Так і повелося з тих пір, є організми, які забезпечують існування і еволюцію усім іншим, а є ті, що цим користуються. Перші тішаться з того, що роблять щось конче необхідне для оточуючого середовища, і з любов'ю спостерігають за другими, які продовжують невпинно розвиватися не зважаючи ні на що.
