1. Тут, і в небі, тихо. Ані шум потічка, ні вітру шум, ні пташка лісова
2. Один-однісінький серед морської рівнини бовванів крейсер вдалині, і, крім нього, ніде ні паруса, ні катерка.
3. Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою - і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі, заблищали срібною сльозою, а блискучі пелена Дніпра скаламутилася.
Речення складносурядне, з 3 простих: 1. Оягнувши шапку ( обставина), кошовий (підмет) махнув ( присудок) рукою ( додаток) - 2. і вмить (обставина) сотні весел ( пдмет) , ударивши в прозорі хвилі ( обставина), заблищали (присудок) срібною сльозою (обставина); 3. а блискучі ( означення) пелена Дніпра ( підмет) скаламутилися ( присудок). 1 речення зв'язане з 2 сполучником і, 2 з 3 за допомогою сполучника а.
Я хочу стати дитячим лікарем і буду лікувати дітей коли захворіють на алергію на запалення бронхів і я це все вилікую.І я буду виписувати ім ліки.
Я не очень понял суть вопроса, но наверное не хожу
Сумний - безрадісний
Широкий - безмежний
Тихий - безшумний
Жорстокий - безсердечний
Лихий - бездушний, безжальний
Дорогий - безцінний
Пустинний - безлюдний
<span>Сухий - безводний</span>
З давніх часів вважається, що саме у слові можна відчути дух народу. Та чи так воно насправді?
Кожен українець володіє своєю рідною мовою, тому це дає змогу українському народу бути одним цілим. Ми всі різні, але почуття єдиного в нас однакове. Як казав Іван Огієнко: "Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості". Саме мова робить нас народом. Саме вона виділяє нас з поміж інших. Мова породжує слово. Слово - це думка народу, тому все взаємопов`язано. Без мови не існує слова, а без слова існування народу - неможливе. Душа народу це і є - слово. У кожного народу своє слово, тому і своя власна душа.
Отже, мова - це єдиний доказ того, що душа народу саме у слові, а слово, в свою чергу, це душа народу.
