Мені дуже пощастило, що у мене в житті є справжня подруга Олена. Ми з нею дружимо з першого класу школи. Олена весела, пустотлива дівчинка. З нею ніколи не буває сумно. Вона вже два роки займається гімнастикою.
Я часто приходжу вболівати за кращу подругу на змаганнях. Якось Олена мені зізналася, що їй легше виступати, коли я є в залі. Я завжди дуже переживаю за свою кращу подругу, коли в неї не виходить якась вправа. І Олена теж підтримує мене, коли потрібна її допомога.
Я давно помітила, що є люди, які не вміють дружити. Вони просто не здатні на самовіддані, безкорисливі стосунки. І з цієї причини вони все життя самотні й нещасні. Недарма кажуть: «Людина без друзів, мов дерево без коріння».
Взагалі, що ми розуміємо під дружбою? Іноді трапляється так, що дві людини постійно проводять багато часу разом, спілкуються. Їхнє оточення впевнено, що це справжні друзі. Але трапляється в одного з них біда, від дружби не залишається і сліду. Зазвичай в таких випадках кажуть, що дружба не витримала випробувань. Можливо, хтось злякався виниклих неприємностей або не захотів втручатися в життя іншої людини…
Найнеприємніше в дружбі — коли людина присвячує в довірені їй таємниці інших людей. А буває й таке, що один друг починає заздрити іншому — його досягненням, успіхам, перемогам…
Звичайно, все вищезазначене не має нічого спільного зі справжньою дружбою.
Безкорисливі взаємовідносини між людьми завжди цінувалася нашим народом. Існує багато прислів’їв і приказок про дружбу. Мої улюблені прислів’я такі: «Справжнього друга за гроші не купиш», «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже», «Нових друзів май, старих не забувай». Я почула їх від свого дідуся, коли відпочивала на канікулах в селі.
Яке щастя, що в мене є справжня подруга! Я дуже дорожу нашими щирими й безкорисливими відносинами.
Р’ і з н’ і п о р и р о к у н еи с у т’ р’ і з н и й н а с т р о й . Х т о с ’ з а х о п л’´у й е ц’: а
б’ і л и м с н’і г о м, х т о с ’ м р’ і й е п р о к в ’ і т у ч’ і д еи р е в а н а в е с н ’і , х т о с ’
б а ж а й е д о ч еи к а т и с’ а ж а р к о г о л’і т а з к у п а н’: а м в р ’ іц’:і. А й а л’ убл’у
о с ’і н ’ . Ц е т а к а к р а с и в а п о р а р о к у! К л е н и о д ’а г н у л и с’а в
р у м й а н е ц’. В о ни с т о й а т’, з а д у м а в ш и с ’, н а г а л’ а в ие н’ і, н еи м о в с у м у й у т´ п р о т е , шчо п р ие й ш о в ж о в т е н’. І н о д ’і т ие х е н’ к о с к и д а й у т’ с в о й е р ’ і з ’ б л еи не л и с т’ а. Р а п т о в и й п о р и в в’ і т р у б е з ж а л’ н о з р и в а й е о с ’ і н’: у
к р а с у з с у м н и х к л е н ’і в. Й а к н’і ж н о в и г л ’а д а й у т ’ з о л о т ’і б е р ’ і з к и с е р е д з е л е н и х с о с е н. В о н и о п у с т и л и в’і т к и і з а с м у ч у й у ц’:а, ш ч о с к о р о п р и й д у т ’ х о л о д и .
•Спочатку, тобі треба підписати над кожним словом частину мови:
Столиця (іменник), нашої (займенник), держави (іменник), Київ (іменник);
• Потім підкреслити частини речення ( Підмет ( пряма лінія), присудок ( дві прямі лінії), додаток ( пунктир) , означення (хвиляста лінія), обставина (пунктир-крапка)
Столиця (підмет), нашої (означення), держави (додаток), Київ ( складений іменний присудок ( тому що можна підставити Є, (Столиця Є Київ) )
• Далі ми даємо характеристику речення:
( Речення, розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене).
Красний,жовто-гарячий,дуже ввічливий