. ЗНАНЬ Перевірка домашнього завданняУчні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІССпасибі лвідям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі. Коли б не ліс, не знали б ми про те. Що є фіалка й пролісок на світі. Як у маю конвалія цвіте — Найкраща, найніжнігаа поміж квітів. Від суховіїв сохнула б земля. Була б вона подібна до пустелі. А ліс накличе хмари на поля — Дощі проллються врсняні, веселі... Спасибі лтдям, що зростили ліс.М. Познанська— Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?— Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Розповідь учителя— Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...— Я коника спіймав — промовив один хлопчик до іншого.— Покажи! — попросив інший.Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходила.— Ого,— промовив другий хлопчик, дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.Він схопив ніжки коника. Але перпіий хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Пін розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...— Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.За Ю. Аракчеєвим— Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.— Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.Оцініть результати роботи.2. ФізкультхвилинкаV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬРобота в групах— Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.— Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.а) Що запише нежива природа в книгу скарг?б) Що запишуть рослини в книгу скарг?в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?<span>VI. Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Проект. «Книга скарг» природи</span>— Про що йшлося на уроці?— Що вас зацікавило?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ<span>— Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.</span>
В зоне арктических пустынь основные занятия населения : рыболовство и добыча морского зверя. Животным грозит опасность быть убитыми
Бо коли Колумб відкрив Америку, спочатку почали розвиватися Пн і Пд, а згодом Зх - це і є найсуттєвішою причиною відмінностей економічних районів.
Чёрное мо́ре<span> — внутреннее </span>море<span> бассейна Атлантического </span>океана<span>.
</span>Проливом Босфор соединяется с Мраморным морем, далее, через пролив Дарданеллы — с Эгейским и Средиземным морями. Керченским проливом соединяется с Азовским морем.
Черное море лежит между параллелями 46°38′ и 40°54′ с. ш
меридианами 27°21′ и 41°47′ в. д
С запада на восток в градусах и километрах по параллели 26° ю. ш.:
153°–113°=40° (длина 1° на параллели 26° приблизительно равна 100 км);
100 км * 40°=4000 км
С севера на юг в градусах и километрах по меридиану 142° в. д.:
39°–10°=29°;
<span>111 км * 29° = 3219 км.
</span><span>Море омывает берега России, Украины, Румынии, Болгарии, Турции и Грузии
</span><span>пролив Босфор соединяет Черное и Мраморное море. Пролив Дарданеллы соединяет Мраморное море и Эгейское. Эгейское море переходит в Средиземное море. Гибралтарский. Пролив соединяет Средиземное с Атлантическим океаном.
Распределение температуры воды в Чёрном море происходит в очень широких границах: от -0,97</span>°С при солёности 18 PSU, - 0,54°С при солёности 10 PSU в зимнее время, летом 28°- 29<span>°, когда море прогревается максимально сильно.
</span>Максимальная глубина Чёрного моря - <span>2210 м
</span> Глубины у берегов Крыма и Черноморского побережья Кавказа увеличиваются крайне быстро, достигая отметок свыше 500 м уже в нескольких километрах от береговой черты. Максимальной глубины (2210 м) море достигает в центральной части, к югу от Ялты. Средняя глубина - <span>1240 м
</span><span>Вода Черного моря, особенно в поверхностных слоях, гораздо менее солена, чем вода океанов. В среднем на каждую тысячу граммов черноморской воды приходится 18 граммов солей, в то самое время, как в Атлантическом океане на тысячу г. воды приходится соли - 35 граммов, а в Красном море даже почти 39 граммов. У северо-западных берегов Черного моря, в районе действия вод Днепра, Дуная и других рек, соленость Черного моря еще менее значительна и даже на довольно большом расстоянии от берега спускается до 13 граммов. С глубиною соленость Черного моря увеличивается, сначала медленно, до глубины 30 саж., а затем быстрее - до глубины 50 саж.; далее соленость тоже увеличивается, но уже медленнее. На глубинах 200 и более саж. соленость почти не изменяется, достигая в среднем 22 с половиною граммов. У берегов вообще соленость меньше, чем в открытом море.
</span>На однородный климат Черного моря оказывает влияние его расположение внутри материка, своеобразие формы моря, небольшая площадь. Особенности климата моря обусловлены процессами циркуляции воздушных масс в климатическом регионе всего Средиземноморья. В различных районах Черного моря имеются свои отличительные климатические особенности, которые формируются под влиянием ландшафта побережья. В целом климат Черного моря во многом близок средиземноморскому: влажная зима с достаточно высокими температурами, жаркое лето преимущественно без осадков.
<span>Дно - Черное море представляет собой глубоководный бассейн с относительно круглыми склонами.
</span>Жизнь в Черном море формировалась на протяжении многих миллионов лет. Поэтому здесь много реликтовой солоноводной фауны. Рядом с ней хорошо чувствуют себя представители соленого Средиземноморья, которых здесь около 80.Море богато на первичный продукт – зоо- и фитопланктон. Только в 1 л воды представителей фитопланктона насчитывается много сотен тысяч или даже миллионов экземпляров. Далее все преобразовывается пищевой цепью, и в конечном итоге мы можем наблюдать в море даже хищных акул, которые питаются не только разными рыбами, но и нападают на дельфинов. Оказалось, что акула-катран, которая не считалась опасным хищником, по мнению румынских ученых, поедает дельфинов. В море изредка заходят также известные хищники — акула-молот и голубая акула. Из трех видов дельфинов больше всего распространен дельфин белобочка (длиной до 2,1 м и весом 40-60 кг). За ним — вид афалина (длиной до 3,3 м и весом до 350 кг), потом — дельфин под названием морская свинья (другие названия — азовка, питун (длиной до 1,3 м и весом 20-30 кг). Всего в море представителей ихтиофауны насчитывается до 180 видов.<span>Промышленное значение имеют: из реликтов — белуга, осетр, севрюга, селедка; из средиземноморских — хамса, тюлька, кефаль, скумбрия, ставрида, камбала; из пресноводных — судак, лещ, тарань.</span>
