Ось і приходить ця дивна холодна пора зима. Повітря стає важке та морозне, дерева вранці вкриті білими ковдрами, а на землі блистить сріблом свіжий білий сніг. Ранки стають з кожним днем темними та холодними. Природа завмирає до весни. Пташки вже давно відлетіли до тепла та сонця, медведі лягають у довгу сплячку. Здається, світ починає засинати разом із природою, але досить сонцю виглянути із-за хмаринок - як ти знову розумієш, що світ живе і дихає разом із тобою. Проходячи засніженими вулицями, ти милуєшся красою та чистотою цієї холодної пори року. Все ж таки, є щось у зимі загадкового та приємного.
Зими - зимонька, зимівля, взимку
восени - осінь, осіннє
навесні - весна, веснонька, веснянка, весінній
Коли ведмідь роздер лиса то він став королем. Але він не робив помилок лиса і був справедливим королем.
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.Від красних слів язик не відсохне.Гостре словечко коле сердечко.Де мало слів, там більше правди.Шабля ранить тіло, а слово — душу.