Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за допомогою планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
В один день Петрик прийшов з поганою оцінкою. Мама спитала чому така оцінка. Але Петрик був злий та на казав мамі дуже поганих слів. У мами аж голова заболіла. А потімиПетрик зрощуміл що мама не ввина і пішов вибачитись. Мама посміхнулась і прям як знову стала себе почувати краще
<u>Тихо</u>, <u>непомітно</u> прийшла зима. Вона <u>ніжно</u> огорнула землю сніжною ковдрою, <u>лагідно</u> вкрила білим мереживом кущі та дерева. <u>М*яко</u> й <u>нечутно</u> пройшлася містом <u>навшпиньки</u>, <u>мимохіть</u> посипаючи дороги і будинки білими пластівцями снігу.
Крізь нічну імлу <u>швидко</u> мчать автомобілі. В салонах <u>тепло</u> й <u>затишно</u>. Світло фар заливає дорогу й вихоплює з темряви зграї білих зимових метеликів-сніжинок.
А молода зима сипле й сипле на нічне місто перший сніг...
Прислівники підкреслені
Коли я щось малюю, я ніби поринаю у інший світ.
Ответ:
слово дерев"яний це прикметник