Опустити руки-лінитися. Спалити мости за собой- недати нікому. Не спускати з нього ока- пильнувати. Хоч на край світу- я за тобою. Собаку з'їсти- голодувати.
Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові. Побачив Зайчик
червоні ягоди горобини. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.
Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».
А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».
Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.
Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди,
дякує Вітрові і горобині.
Стоїть при дорозі калина.Хто йде,той милується нею.Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мережевом квіток.Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являються важкі кетяги,зарум’яняться.
А прийде осінь-не мине й калини,прибереже для неї найчарівніші барви.Навіть зима не насмілится зірвати це чудове намисто.Обережно притрусить його сніжком,і стане воно цілющим.
Так і стоїть калина,гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Треба высты себе тыхо,охайно,прывитлыво,доброзычлыво,и допомагаты.
1) Іванко мені прочитав цікаве оповідання.
2)Оленка купила міцне взуття.
3) Іванко має міцні знання.