Вуглекислий газ можна виявити вапняною водою Са(ОН)2
При пропусканні через вапняну воду вуглекислого газу,випадає білий осад
СаСО3
Са(ОН)2+СО2=СаСО3+Н2О
Оксид кремния SiO2 Молю масса = 28+32=60.
массовая доля кислорода - = 32/60=0,53333333=53,33%
Ну а если по простому то так : SiO2 M(SiO2)=28+32=60 %O=(32/60)*100=53%
1) неметаллические свойства возрастают, т.к. на последней электронной оболочке прибавляется один электрон
2) I - йод. 5й период, 7я группа, главная подгруппа, атомная масса равна 127, номер элемента 53. Валентные возможности: I, III, V, VII. Высший оксид I2O7 - кислотный оксид. Не образует гидроксиды.
3) LiCl - ионный тип связи, I2 - ковалентная неполярная связь
<span>Zn(OH)2+2HCl=ZnCl2+2H2O
m(HCI)=4,38 г
n(HCI) = 4,38:36,5 = 0,12 моль
Отношение </span>Zn(OH)2 : HCl 1:2
То есть, кол-во вещества Zn(OH)2 в 2 раза меньше кол-во вещества HCl
n(Zn(OH)2) = 0,12:2 = 0,06 моль
Ну и находим массу...
m(Zn(OH)2) = n*M = 0,06 * 99 = 5,94 г
<em>1 спосіб – відстоювання</em>. Як отримати прозорий апельсиновий сік? Свіжовижатий сік каламутний, тому що містить у собі м’якоть. Дамо йому постояти й через деякий час побачимо, що частки м’якоті опустилися на дно склянки, тому що вона має більшу густину, ніж вода. У верхній частині склянки сік став більш прозорим. Обережно зіллємо його в інший посуд.
Таким же способом можна розділити суміші води та жиру. Тільки на відміну від частин м’якоті, жир не «піде на дно», а спливе на поверхню, тому що має меншу, ніж вода, густину.
<em>2 спосіб – фільтрування.</em><span> Розділення суміші крейди та води. Приготовану суміш крейди і води пропустимо крізь фільтр – щільний матеріал зі спеціального паперу чи тканини. Ми побачимо, що вода проникає через фільтр у посудину-приймач, а часточки нерозчиненої крейди залишаються на фільтрі. Фільтром може бути шар чистого піску або вати. У містах на водоочисних станціях застосовують саме піщані фільтри. Щоб забезпечити високу якість водопровідної води, жителі міста все частіше використовують побутові водоочисні фільтри.</span>
<em>3 спосіб – випаровування.</em><span> Якщо пропустити суміш води і кухонної солі крізь паперовий фільтр, можна побачити, що сіль на фільтрі не залишилася. Отже, якщо речовина добре розчиняється у воді, то відстоювання і фільтрування не підходять для виділення її з розчину з водою. Для цього існує випаровування. Треба капнути невелику кількість суміші води і кухонної солі на скло й почати нагрівати його, доки вся вода не випарується. Після випаровування води на склі залишається пляма білого кольору. Це і є кухонна сіль.</span>
<span>Як відомо, речовини бувають простими і складними, чистими та сумішами. А ще </span>речовини поділяються на органічні та неорганічні. У тілах живої природи утворюються речовини, молекули яких складаються з дуже великої кількості атомів різних хімічних елементів. Ці речовини називають органічними. До них належать білки, жири та вуглеводи. Тіла неживої природи утворені з неорганічних речовин, наприклад: вода, кисень, пісок, алюміній, залізо, кухонна сіль. Молекули більшої частини неорганічних речовин, що зустрічаються в природі, мають у своєму складі невелику кількість атомів різних елементів.
До складу всіх органічних речовин обов’язково входять атоми Карбону. Окрім Карбону, органічні речовини мають у своєму складі атоми Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та деяких інших хімічних елементів. Речовини, що не містять атоми Карбону, належать до неорганічних. Але бувають винятки: вуглекислий газ, питна сода, хоча й містять Карбон, також належать до неорганічних речовин.
<span>Існування живої природи було б неможливе без органічних речовин: вуглеводів, жирів, білків. Бо вуглеводи та жири відіграють в організмі людини і тварини роль палива, що витрачається на роботу, яку вони виконують. Без білків живі істоти не можуть рости, розвиватися і мати потомство. Весь навколишній світ, за винятком гірських порід та води, – це переважно органічні речовини.</span>