На ковзанці в неділю зібралося чимало дітей. Братик і сестричка зі своїм собакою. усі навколо звертали увагу на нього. Він невтомно бігав за дітьми, лизав малечі носа та ковзав на льоду неначе корова.Коли ми стомилися, ми пішли додому. По дорозі ми побачили, що цуценято кульгає. Ми швидко побігли до ветеринара та показали лапку цуцика йому. Ми були дуже налякані, але ветеринар нас заспокоїв, та сказав що то була заноза. Ми зраділи та пішли додому, а цуценятко радісно біжав перед нами!
Дрижати - тремтіти, труситися, замерзати
Дужчати - сильнішати, міцніти
Жалувати - жалкувати, шкодувати
Забруднити - засмальцьовувати
Підстерігати - чатувати, засідати
Розвиднятись - світати, дніти
Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі.Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю собі життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію.
Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні зелені 0чі, як поля та гаї навесні, біля яких вона зростала. Волосся її чорне, кольором своїм нагадує зоране поле. Такі ж і брови, що тоненькими смужечками розташовані над очима.Моя матуся струнка та висока, завжди гарно, зі смаком одягнена.<span>У неї немає ворогів, бо вона завжди посміхається, не засмучує інших своїми проблемами. Навіть, коли сердиться, її очі світяться любов’ю. Тепло та ласка матері будуть мене зігрівати все життя.</span>
