МомомоаоомомоомомомлоакпгЙШПРуфм
Я розумію так, що на Землі є життя а на інших планетах не має. Вода найсильніша тому, що без води багато людина не проживе.
Весна це прекрасна пора року. Тому що з приходом весни все ніби оживає, набуває яскравих кольорів. Тварини які всю зиму спали, прокидаються із зимового сну. Та птахи повертаються із вирію.
<span>Я дуже люблю ліс. Коли я потрапляю туди, то ніби опиняюсь в чарівному царстві, дивному і загадковому світі, де все живе за іншими законами. Навіть плин часу тут інший. Чарівниця-осінь розфарбовує гілки червоними, багряними та золотими мазками. Щедрою рукою розкидає вона яскраві кетяги горобини та калини по освітлених холодним сонцем лісових галявинах. Я дивлюсь навкруги і з замилуванням бачу на гіллі тоненький сріблястий візерунок павутиння, який поблискує діамантовими краплинами вранішньої роси. Тендітні травинки тремтять від подиху вітерця, марно сподіваючись зігрітися в останніх променях оманливого осіннього сонця. Коротке бабине літо — відгомін літнього тепла. В цей час природа ніби завмирає, сподіваючись затриматись на межі буття і небуття. Та кришталево-прозоре синє небо — перший провісник наближення зимового снігу. Всі звуки стають глибшими і більш гучними в цій байдужій блакиті.</span>
Я дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. У минулому місяці я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча вже було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку. На зворотньому шляху ми втомлені весело обговорювали мандрівку і пили теплий чай. Зима - найчарівніша пора року, тому я так ціную цю подорож.
