ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ
1)Любіть і поважайте своїх батьків.
2) Щиро дякую тобі за допомогу.
3) Прочитай повість Григора Тютюнника "Климко".
НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ
4) Хату прикрасили зеленню.
5) Купили нові книги.
6) Виконали завдання бездоганно.
УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ:
7) Вік живи - вік учись.
8) Не міряй всіх на один аршин.
БЕЗОСОБОВІ:
9) Потрібно більше читати художньої літератури.
10) Надворі було холодно.
НАЗИВНІ:
11) Тиха різдвяна ніч.
12) Морозний ранок.
Прикметник відповідає на питання чиї.
А (сполучник) мати (іменник) хоче (дієслово) научати (дієслово), так (сполучник) соловейко (іменник) не (частка) дає (дієслово) (Т.Шевченко).
Незабаром (спол.) подали (дієслово) вагони (іменник), але (спол.) пасажирів (ім.) ще (частка або прислівник. Мені здається, частка у цьому випадку) не (частка) випускали (дієсл.) з вокзалу (ім.) <span>(Л Смілянський).
</span>
І (спол.) так (мабуть, прислівник) необхідно (прислівник), щоб кожен (займенник) щомиті (мабуть, числівник) світився (дієсл.) для когось (займенник)! Бо (спол.) так (присл.) необач<span>но (присл.) себе (займ.) лише гріти (дієсл.)(А. Листопад). (тут два речення, якщо ще потрібне, я тобі зроблю)
</span>
Земля (ім.) прекрасна (прикм.) тому (здається, прислівник), що (сплучник, здається) на ній (займенник) живуть (дієсл.) дзвінкоголосі (прикметник) малюки (іменник). <span>(Ю. Бедзик).
</span>
Добра тобі. Вчись добре.
Життя стало складнішим і водночас дріб’язковішим, але загальні закони людського існування, попри всю їхню банальність, залишилися незмінними. Тому біографія великого українського поета, який узяв від життя те, що сам вважав за потрібне, і заплатив за це встановлену ціну, сама по собі може навести лад у багатьох головах. Певна річ, ця історія не для невігласів, подібних до булгаковського персонажа — поета Рюхіна, який, дивлячись на пам’ятник іншого великого поета, шепотів: «Все, все, йшло йому на користь. Стріляв у нього цей білогвардієць, і роздробив стегно, і забезпечив безсмертя».
Щодо форми, то, на мій погляд, проект знято як цілком актуальну для сучасного телебачення «історію успіху» — як би дивно це не звучало у стосунку до цілком драматичної долі Тараса Шевченка. А з іншого боку — як іще можна назвати історію кріпацького хлопчика, круглого сироти, якому вдалося піднятися не те що з дна — з «піддону» тодішнього суспільства, стати визнаним художником, великим поетом, закохувати в себе аристократок, відчувати особисту неприязнь самого російського царя, а на додачу ще й стати національним пророком!