1.Зображення мінливості природи в зміні дня й ночі,<span> нерозривний зв’<span>язок почуттів з природою, сподівання на краще майбутнє.
2. Хмаронька, туман
3.</span></span><span>Сонце, хмаронька, море, пелена, мати, дитина, туман
4.</span>Сонце — уособлення тепла, світла й радості,.
5.Туман — символ темряви, небезпеки,зла
Кажуть: «Краса врятує світ!» Я б додав: «Краса і доброта врятують
світ!» Етимологія слова «добрий» змінювалася. Були часи, коли слов’яни
цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта —
це слова дуже близькі: добра людина завжди красива. Добрі справи людей
високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи,
згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев’ять земель
рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф та
ін. Добрі справи — це і добродійність багатих людей, що на свої гроші
будували гімназії і школи, відкривали і утримували безкоштовні лікарні і
будинки для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали
одержати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен із нас буде
відкладати добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до
моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і спізнитися.
Якщо ти прагнеш до того, щоб твої слова і справи, нехай малі, несли твоїм близьким, рідним, друзям тепло, — це вже багато. Задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй
по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи телефонуєш дідусеві
регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій
сестрі, коли вона просила тебе про допомогу, або відговорився вічною
зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це все і багато чого іншого, мій
ровеснику, уже можна робити сьогодні. Не відкладай добрі справи на
майбутнє.
<span>Фіолетову фіалку
Юний ранок відгорнув
І фіалка на світанку
Пробудилася вад сну.
або
</span>
<span>Цвіте під краплями дощу
Одна фіалка, жовто-ніжна
І в тиші-парослях хвощу,
Де конюшина, коло, різна.
Пелюстки дощик окропив -
Умив ледь сонні, чисті очі.
Зеленим гомоном кропив
і шум і шелести урочі.
Маленька, лагідна цвіте
Хоч біля трав, та край дороги.
І часто мріяла про те -
Щоб не топтали більше ноги…
А інша там у кропиві
І дощ її минає, знову.
<span>Не знав, що квіти є живі,</span>
Які чекають на обнову.
І скільки марила про те,
Як добре тій, що край дороги.
і де та квітка не росте -
<span>Немає місця без тривоги.</span></span>
Чарівна весна,яскраве сонце,холодний вітер,співучий жайворонок,висока трава,красивий барвінок
З першого погляду хлопець здався лобом не широкий, але коли дійшло до математичних задач, усі попередні думки одразу розвіялися.
