Коли заходиш в храм, так все велично, благородно, але всерці цієї величчі не відчувається. І думаєш, що храм пустий. Але, потрібно задуматися, чи в твоїй душі все чудово та спокійно. Якщо, ні, то потрібно задуматися, які ти зробив гріхи. І виправити їх, як найшвидше. Тоді і в храмі знову стане все прекрасно та велично. І в серці буде спокійно.
Отже, ходячи в храм, потрібно задуматися, чи правильно ти робив ті, чи інші справи.
Тоді і в храмі ти будеш відчувати в своїй тарілці.
Удачі :)
Можна уявити різні ситуації, в яких ми можемо бути. Якщо мислити логічно, то щодня ми робимо якісь вчинки, але не всі вони героїчні.
Героїчним можна вважати вчинок .коли жертвуєш своїм життям заради когось.Врятувати чиєсь життя, не шкодуючи свого.
Щось неможливе, неправдиве..............
Минає мамина колиска,минає дитинство.А слово залишається.Кожна доросла людина,мріє залишитися в дитинстві.І вона запам*ятовує мамині слова:"Ти у мене завжди залишишся маленькою дівчинкою".Слова бувають різні:бувають такі які запам*ятовуть.А бувають такі слова про яких люди забувають.Минають ті спогади про які хочеться ще згадати,але серце кажи:"Іди далі".Тому в кожній книжці можна знайти речення"Пам*ятай про слова,які тобі говорили в дитинстві"
1.Ми їхали так швидко наче летіли літаком
2.як довго так буде земля родити