Рослина росте як в довжину , так і в товщину . Зростання в довжину відбувається зазвичай у верхівках пагонів і коренів де розташовані клітини освітньої тканини . Вони складають так звані конуси наростання. Молоді клітини освітньої тканини постійно діляться , збільшуються їх кількість і розміри , в результаті чого корінь або втечу наростає в довжину. У злаків освітня тканина знаходиться в основі міжвузля , в цьому місці і росте стебло.Зона росту у кореня не перевищує 1 см, у втечі вона досягає 10 см і більше. Швидкість росту пагонів і коренів у різних рослин різна. Рекордсменом за швидкістю росту пагонів є бамбук , у якого за добу втечу може зрости до 80 см.Швидкість росту кореня залежить від вологості , температури , вмісту кисню в грунті. Велика потреба в кисні у томата , гороху , кукурудзи , менше - у рису , гречки. Найкраще ростуть корені в рихлою і вологому грунті.Зростання коренів залежить від інтенсивності фотосинтезу. Умови , сприятливі для фотосинтезу , позитивно впливають і на ріст коренів . Скошування надземної частини рослин термозіт ріст коренів , призводить до зменшення їх маси. Рясний урожай плодів також затримує ріст коренів дерева , а видалення суцвіть сприяє зростанню коренів.<span>Ріст рослин відбувається при певній температурі , вологості , освітленості. У період росту інтенсивно витрачаються органічні речовини і укладена в них енергія . Органічні речовини надходять в зростаючі органи з фотосинтезуючої і запасающей тканин. Необхідні також для зростання вода та мінеральні речовини.</span>
<span>Все ядра гипоталамуса располагаются в центральной зоне. Описаны 42 пары ядер, которые имеют обширные 2-х сторонние связи со спинным мозгом (с нейронами вегетативной нервной системы), ретикулярной формацией ствола, таламусом, подкорковыми ядрами, лимбической системой, корой головного мозга, а также тесные связи с эндокринной системой (гипофиз) — гипоталамус имеет отдельные связи с передним и задним отделами гипофиза: с аденогипофизом — через кровеносную систему (передняя гипофизарная артерия образует сеть общую для гипоталамуса и аденогипофиза); с нейрогипофизом — через аксоны ядер гипоталамуса (в составе задней ножки гипофиза — отростки супраоптических и паравентрикулярных ядер)</span>
Гипноспоры у водорослей– неподвижные споры с утолщенными оболочками, предназначенные для переживания неблагоприятных условий среды
Это семя,оно находится в завязи,после чего превращается в плод