Це мій твір, беріть ідею. За нього в мене 9
( Прости знаю только 5 )
1. Почему Сильвио отказался от выстрела?
2. Кто кому преподал жизненный урок?
3. Какие качества были присущи Сильвио и Графу?
4. В чем заключалась смелость, а в чем трусость Сильвио?
<span>5. Сумел ли главный герой простить графа?</span>
Я считаю что стихотворение Цветаевой о детстве.Потому что там написано "И всё поют о добром,старом,о детском времени они".
Произведение Цветаевой наполнено одновременно и грустью (воспоминания о детстве) и где то чуть чуть есть радость.
Я бы прочитал(а) это стихотворение грустно именно в этих строках -
"Куда ушли, в какую даль вы?
Что между нами пролегло?
Всё так же сонно-тяжело
Качаются на клумбах мальвы"
В радостью я бы прочитала бы -
Первое 4 строки
Вторые 4 строки
И более выразительно -
Третьи 4 строки.
А,четвёртые 4 строки уже грустно и с вопросом!
Кожна країна має своєрідні народні символи. Цікаво, що ж є символом України. Напевно, Дніпро, калина, образ козака, Запорозька Січ — невід'ємні частини фольклору. Якщо говорити про літературу, то у Петрарки муза-натхненниця — Лаура, у Пушкіна — ціла галерея північних красунь, муза Катерина — у Шевченка та Л. Кисельова. Важливості і вічності образу Катерини присвячена його поезія з однойменною назвою.
<span>Доки буде жити Україна </span>
<span>В теплім хлібі, в барвних снах дітей, — </span>
<span>Йтиме білим полем Катерина </span>
<span>З немовлям, притнутим до грудей. </span>
<span>Такими словами починає вірш Л. Кисельов. Уже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина — філософський образ-символ біблійної Марії. Поет наголошує, що цей образ — узагальнений образ матері-страдниці. Нам ніколи не слід забувати: </span>
<span>Тільки би Шевченкова Мадонна </span>
<span>В сніжне небуття не полягла! </span>
<span>Ці слова звучать як заклик: збережіть надбання нації, щоб Україні-матері жити вічно! Вся славна історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, "освятивши невимовним болем": </span>
<span>Тільки би вона донесла сина </span>
<span>До свого народу, до людей. </span>
<span>її син — це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому — світла історія прекрасної волелюбної країни, тому </span>
<span>Про дівочу цноту, про калину </span>
<span>Не співай, поете, не квили... </span>
<span>Перед нами постає вже не знеславлена "Шевченкова Мадонна", а "біла Катерина" в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому кожен вірш Л. Кисельова про найголовніше, найсуттєвіше: </span>
<span>Треба Вкраїни. Надій і суму </span>
<span>Селянських хат і курних шляхів. </span>
<span>Треба землі, де завжди пульсує </span>
<span>Шевченкове серце, Шевченків гнів. </span>
<span>Безумовно, кожен вірш Л. Кисельова — про найголовніше, про найсуттєвіше. </span>
<span>Катерина — Україна — Мадонна — матір Божа з немовлям — підносять нашу багатостраждальну Батьківщину на безмежну височінь. Сприймаєш поезію "Катерина" як піднесену молитву за Україну, як віру в її високе майбутнє, головну місію в історії людства. </span>
я тебе расскажу о третьем своём сочинение точнее как его написать а первых есть такое понятие как судьба и она в произведении тоже неоднократно упоминается Гончаров по-моему написал что он всегда люди если ему такой вот суждено что у них если есть такая судьба то они всё равно встретиться а также он писал что если человек всё равно посорился с близким если так надо будет они еще встретятся но иногда человек может перевернуть свою судьбу с ног на голову и может придумать для себя свою обстоятельствам То есть он может наоборот найти сам себе человека несмотря на судьбу но судьба всё равно подкидывать человека история человека с человеком близкого близким человеком тоже судьба может рассорить в один момент в произведении Гончарова это также очень сильно упоминается Дальше можешь написать что-нибудь в конце в концовке типа а люди всё равно Если захотят этого то будет несмотря ни на какие преграды несмотря на какие-то обстоятельства жить вместе несмотря на судьбу но судьба тоже играет немалую роль в жизни человека
