<span>Основними причинами роздроблення Київської Русі були дальший розвиток феодальних відносин, піднесення продуктивних сил, особливо зростання міського ремесла, феодального землеволодіння, а на цій основі — зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення і відособлення окремих князівств, економічна самостійність і політична відокремленість яких ґрунтувалися на натуральному господарстві. Державна влада в князівствах, що відірвалися від Києва, була зосереджена в руках феодалів, які користувалися правом власності на землі, правом одержувати додатковий продукт від залежних селян, тобто експлуатувати їх, стежити за виконанням ними державних повинностей і навіть судити їх. Увесь апарат влади й управління будувався за принципом феодального васалітету. На чолі кожного князівства стояв старший князь, що називався великим і був носієм верховної влади. Кожне князівство мало свій політичний центр — найбільше місто. Велике князівство або земля поділялося на менші князівства або князівські волості, які складалися з сільських волостей, або погостів, що об'єднували по кілька сіл. Сюди для управління великий князь призначав (з менших князів, бояр, дружинників) посадників, тисяцьких, вірників, тіунів, що перебували у васальній залежності від старшого князя.
</span>
<em><span>Крестьянская война 1773-1775 гг. была самой мощной . В ней участвовали сотни тысяч человек . Охваченная ею территория простиралась от Воронежско-Тамбовского края на Западе до Шадринска и Тюмени на востоке, от Каспия на юге до Нижнего Новгорода и Перми на севере. Эта крестьянская война характеризовалась более высокой степенью организованности восставших. Они копировали некоторые органы государственного управления России. При «императоре» существовали штаб, Военная коллегия с канцелярией, ставшая высшей гражданской и судебной властью на "освобожденной" восставшими территории. Главное войско делилось на полки, поддерживалась связь, в том числе посылкой письменных распоряжений, рапортов и других документов.</span></em>
Постоянные набеги Шведов,крестоносцев,и необходимость сбросить с плеч татаро-монгольское иго,потребовало от руских князей,обьеденение под властью одного князя,в последствие царя)
Проиграли две войны, обнищание населения, бездарность царизма, техническая отсталость России. Коррупция и стяжательство. И многое еще.
1 неудавшая война подорвала дух населения. также можно провести параллели с афганом и путчем 2 подрыв экономики 3 демобилизованные военные составляли нестабильную прослойку населения
Заповедные лета от слова заповедь-запрет.
<span> срок, в течение которого в некоторых районах Русского государства запрещался крестьянский выход в осенний Юрьев день
Ответ: б
</span>
