До революции 1919 года Иран представлял отсталое колониально зависимое от Великобритании и России гос-во, которое находилось в тяжелом кризисе и не могло обеспечить свое населения даже товарами первой необходимости. Война и революции в Европе привели к тому, что в Иране активизировалось национально-освободительное движение, которое вылилось в революцию.
<span>Итогом стало утверждение в Иране новой династии и выдворения из страны британских войск.</span>
Друга половина XIX ст. характеризується високими темпами розвитку всіх сформованих раніше і виникненням нових розділів фізики. Особливо швидко розвивається теорія теплоти і електродинаміка.
Теорія електромагнітного поля.
До середини XIX ст. в тих галузях фізики, де вивчалися магнітні та електричні явища, був накопичений багатий емпіричний матеріал, сформульовано цілий ряд важливих закономірностей: закон Кулона, закон Ампера, закон електромагнітної індукції, закони постійного струму тощо
ДЖ. К. Максвелл створив теорію електромагнітного поля, яка була викладена в роботі «Динамічна теорія електромагнітного поля», опублікованій в 1864 р.
Великі відкриття.
Кінець XIX ст. в історії фізики відзначено рядом принципових відкриттів, які привели до наукової революції на рубежі XIX-XX ст.: відкриття рентгенівських променів (В. Рентген, 1895), відкриття електрона і встановлення залежності його маси від швидкості, відкриття радіоактивності (А. Беккерель, 1896 ), фотоефекту і його законів і ін
Вроде бы в 480 году<span> до н. э. </span>
Ровно 70 лет назад, 27 января 1944 года, была полностью снята блокада Ленинграда. За эти тяжелые 872 дня погибло, по разным данным, от 300 тысяч до 1,5 миллиона человек. Огромный ущерб был нанесён и архитектурным памятникам города на Неве и его пригородов.
<span>В начале войны были предприняты различные меры по маскировке архитектурных сооружений и городской скульптуры, позволившие сократить число поврежденных памятников. Самые ценные городские монументы, такие как памятники Петру I на Сенатской площади, Николаю I на Исаакиевской площади , Ленину у Финляндского вокзала, знаменитые египетские сфинксы на Университетской набережной и многие другие, были укрыты несколькими рядами мешков с песком и фанерными щитами. Многотонный памятник Александру III скульптора Паоло Трубецкого, защищенный песчаной насыпью и накатом из бревен, выдержал прямое попадание в него фугасной бомбы.</span>
