А)Спокій і тиша ,вечір і ранок,очерет і лобода,богатий і бідний ,одуди і сови ,літо і осінь,сьомий і восьмий ,ліс і діброва .Всі інші Б)
Весна – це чудова пора року.
Весною цвітуть дерева, зеленіє трава, пригріває сонце, повертаються з
виріїв перелітні птахи... Тільки весною можна спостерігати те, як вся природа
ожиає, як на гілочках з'являються перші бруньки, росте
свіжа зелена травичка. Я дуже люблю всі весняні місяці, а особливо травень. Саме в травні
стає дуже тепло, все навкруги квітне, і вже можна ходити в легкій одежі та насолоджуватись теплом і сонцем.
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Доводити , що благородство людини визначається не положенням і не знатним походженням, навряд чи варто. В основі благородства, насамперед, лежить високе розуміння честі і обов’язку. Кодекс благородної людини включає в себе такі поняття, як чесність, прямота, сміливість, принциповість, наполегливість і в той же час – гуманність, вміння щадити слабкого, бути вище дрібниць, вміти жертвувати власними інтересами на користь інших. Благородство – це коли ти робиш добро непомітно, не заради визнання і нагород. Я впевнений в цьому.
Є люди, які плутають благородство з зовнішньої красивою позою, з чванливістю, зарозумілістю. Будь-яке зауваження на свою адресу вони сприймають як образу власної честі. Людини, здатній на благородний вчинок, людині, що володіє почуттям власної гідності, якраз найважче образитися або образити.
Визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – це не означає поступитися власною гідністю, а значить поступити великодушно. Але якщо ви скептично ставитеся до проявів безкорисливості, вам є над чим замислитися. Я переконаний: справжнє благородство невразливо для дрібниць життя. Треба за всіх обставин залишатися непохитною, чесною, благородною і безкорисливою людиною. Я сподіваюся стати чесною людиною, яка вчиняє безкорисливі вчинки, і мені є з кого брати приклад.
Життя у мене не таке цікаве як хотілось би, але в ньому є багато яскравих моментів та подій які запам'ятаються мені на довго. Ця подія відбувалась на літом( ну а потом продоженія заавісить од тебе)
Н. дев"ятсот п"ятдесят сім
Р. дев"ятисот п"ятдесяти семи
Д. дев"ятистам п"ятдесяти семи
Зн. дев"ятсот п"ятдесят сім
Ор. дев"ятьмастами п"ятдесятьма сьома
М. на дев"ятистах п"ятдесяти семи
Н. чотириста двадцять шість шістдесят чотири
Р. чотирьохсот двадцяти шести шістдесятьох чотирьох
Д. чотирьомстам двадцяти шести шістдесятьом чотирьом
Зн. чотириста двадцять шість шістдесят чотири
Ор. чотирмастами двадцятьма шістьма шістдесятьома чотирма
М. на чотирьохстах двадцяти шести на шістдесятьох чотирьох
