Как то раз маленький цыплёнок гулял возле речки. На воде плыли опавшие листочки ,и из далека были видны маленькие утятки. Они подплыли к цыплёнку и говорят - ,,Давай с нами поплаваешь!", но цыплёнок ответил что он не умеет. Один утенок сказал что его может научить их мама или его знакомая рыба. Цыплёнок заинтересовался и кивнул головой. Утёнок уплыл, но вскоре вернулся с серой рыбой и сказал ей что бы она научила цыплёнка плавать, на что она ответила что цыплёнки не могут плавать. Маленький цыплёнок на зло рыбе пощел в воду, но быстро из нее вылез. Вода была не приятна на ощуп и цыплёнок согласился что он не может плавать.
Ну как то так. Можт не правильно.
Потому что он наблюдательный и интересный))
Потому-что она не получив благославления на свадьбу от родителей сбежала к своему возлюбленному- Владимиру.
Німецький поет Г. Гайне сказав: «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожною могильною плитою — світова історія». Як на мене, наше завдання не зруйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому.
Якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. Краплини дощу, які на перший погляд повинні бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. І так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. Все це унікальний витвір природи. Саме так, ми — унікальний витвір. Розумієте — унікальний! Тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. Ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. Ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. Але є те, що нас об’єднує. Всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. Іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. Але ж озирніться! Всі ці люди — це ми з вами.
Кожна людина — неповторна! Тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. Давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. У всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. Любімо одне одного, поважаймо. Нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.
Мультик 80 лет Высокий и худой чалавек.Прайшоу 3 войны, во время якоу погиб жена и сын.Биу немцев, так же был в партызанах.Вельми трудолюбивый человек, держит поросенка и хотел купить карову.Яшчэ мультик очень открытый и добрый человек