Справжній друг має бути добрим, не сміятися з тебе, не покидати тебе в біді. Справжній друг завжди допоможе тобі.
Безмежний степ розділяв два м<span>іста.
Безмежний жаль скучував мо</span><span>і почуття.
Минула моя домашня адреса буда дуже гарною</span>
Стоїть біля річки явір. Схилив свою зелену патлату голову над водою, неначе парубок, що сумує за нареченою.Сів на березі річки - та й зажурився, бо далеко кохана, не може бути з ним зараз. Де вона? Що з нею? Не знає він цього, тому сидить на березі і дивиться у воду, неначе хоче побачити і ній відповідь. Але бачить тільки своє своє відображення у воді-дзеркалі.
Складний життєвий шлях випав на долю Олександра Олеся (справжнє прізвище — Кандиба). Народився він в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові та Києві (1909 — 1919). У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся — "З журбою радість обнялась”, що принесла славу молодому поетові. В наступні роки з'являються нові збірки — "Поезії. Книга II” (1909), "Поезії. Книга III” (1911), "Драматичні етюди. Книга IV” (1914), "Поезії. Книга V” (1917).Не набувши чітких політичних орієнтирів, Олесь після Великої Жовтневої соціалістичної революції опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу "закордонну” збірку віршів Олеся — "Чужиною” (Відень, 1919). "В вигнанні дні течуть, як сльози...” — такими словами розпочинається один з перших віршів книги. Невдовзі, у 1921р., виходить "Перезва” — збірка гостросатиричних віршових творів, що викривають життя, побут і політичні принципи емігрантської громади. Збірку (з'явилась у світ тільки перша частина її) поет видав під псевдонімом. Верховоди емігрантських кіл стали на перешкоді публікації нових віршів такого характеру. Почуття людини, позбавленої рідного дому, поглиблюються. В одному з віршів поет уявляє себе мертвим, але похованим в рідному краю, проте доля вигнанця гірша, ніж доля мерця.
іі липа, його листя
її, його - це присвійні займенники.