[Т]-Согл.,Мягк.,парн.,парн.,-Т [И]-Гласн.,Безудар.,-Е [П]-Согл.,твёрд.,парн.,парн.,-П [Л]-Согл.,мягк.,непарн.,парн.,-Л [И]-Гласн.,Ударн.,-И [Ц]-Согл.,Твёрд.,Непарн.,Парн.,-Ц [А]-Гласн.,Будущее.,-А
В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним. Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.Чирик відповів:- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку. За маленькими хвальками, хитро примруживши очі, спостерігав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим. З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.<span> </span>
У лісі Марійка збирає гриби.
Ответ:вариант Б
Объяснение:
Достаточно погуг лить слова или найти из в словаре. И в словаре и в Викиипедии всегда указаны ударения
-Мамо, сказала Оленка- в тебе така гарна сукня.
- Іване, йди до дошки-велів учитель.
-За сонцем хмаронька пливе...-процитував вірша Шевченка мій товариш,дивлячись на небо.
-Соню, ти підеш зі мною в кіно?-спитав Максим.
-З днем народження!-вигукнули гості, щойно я увійшов в кімнату.
_Олег сьогодні гуляти не піде.-сказала мати-Він погано поводився.
-Що, знову двійка?-спитав батько Ірину.
-Котра година?- спитала мене бабуся.
-Скільки мені ще чекати?-обурилась Олена.-Ми ж домовлялись-о шостій біля крамниці.
-Чого бажаєте?- спитав офіціант.
-подвійне карамель-лате-відповіли ми.
-Я втомилась,-схипнула маленька ,,,Саша.- ходім додому.
-Ой , який великий собака!-скрикнула пані <u>Галя.
-Сідай, Андрію.-саказала вчителька.-Знову два.
-А домашнього сьогодні не буде?-з надією спитали учні.</u>