1 вода не пахнет,2 вода без цветная,3 вода без вкуса,4 вода перекрашиваемая
5 вода принемает любую форму
Если звуковая модель - это морфемы (транскрипция), то [сл'ива], [к'ит], [шарф], [гир'а].
1.Католический храм святого Иоанна Златоуса
2.Мечеть Абду Рахмон
.3Мечеть Чулпан
4.Свято-Никольский храм
5.Собор Рождества Христова
6.Храм святого пророка Ильи
7. Церковь на Камне
8. Церковь Успения Пресвятой Богородицы
9. Церковь Георгия Победоносца
10. Церковь Святой Троицы
В первую очередь, тот, кого можно назвать культурным человеком, должен обладать вежливостью и хорошими манерами. Этикет, основы поведения, – это именно то, что делает человека культурным. Это отнюдь не врожденные инстинктивные знания. Они приобретаются с возрастом, этому учат нас родители, детский сад, школа. На самом деле, этикет базируется не на пустых, ничего не значащих правилах, а на фундаментальной основе жизни в обществе. Умение хорошо себя вести может совершенствовать в себе каждый современный культурный человек.
Как стать культурным человеком?
Чем же определяется понятие культурного человека? Стоит рассмотреть определяющие черты культурного человека, и тогда мы с вами узнаем, что же означает быть культурным человеком. Перечислим основные отличительные качества культурного человека, которые должны в нас преобладать.
Внешние признаки. Встречают человека, как говориться, по одежке. Первое впечатление почти всегда верное, поэтому культурный человек всегда отличается презентабельным внешним видом, одет соответственно ситуации, у него грамотная речь, он хорошо знает правила этикета и поведения в обществе;
Черты характера. Основными чертами и характеристиками культурного человека, а именно его характера и свойств личности являются ответственность, доброта, прирожденная вежливость, великодушие и искренность, сила воли и умение владеть собой, уверенность в себе. Признаки культурного человека, приобретенные с возрастом и опытом, заложенные в него воспитанием, должны заключаться в чувстве меры и такта, толерантности, отсутствии хамства, уважении к другим, сочувствии и сострадании, готовности помочь, самоотдаче и самопожертвовании;
Саморазвитие. Это не менее важный признак, по которому определяется культурный уровень человека. Эрудированность и образованность, цивилизованность и общие знания о мире, почитание знания и умение ценить прекрасное, – вот те главные качества личности, определяющие, каким должен быть культурный человек. Умение созидать и стремиться к новым знаниям и умениям, открытость всему новому и неизведанному, готовность учиться и стремление к постоянному самосовершенствованию отличают культурного человека от других людей.
Сотрудничество с людьми. Под этим подразумевается умение сотрудничать, работать в команде, трудиться на общее благо, уметь жертвовать собой ради высоких целей. Признаки, определяющие, какого человека можно считать культурным, – это отсутствие меркантильности, умение ставить личные интересы ниже общих целей и интересов, готовность помогать и учить, делиться своим накопленным опытом, знаниями и умениями, стремление учиться и перенимать опыт у других.
Преданность родной стране и ее культуре. Это еще один немаловажный признак культурного человека. Ведь не может называться культурным тот человек, который ничего не знает про собственную страну, ее историю, народ, национальные традиции. Это качество во многом зависит от образованности и от воспитания, от родителей и общества, в котором рос человек. Однако его стремление к новым знаниям может самостоятельно воспитать из него личность.
Все качества и признаки культурного человека тяжело перечислить. Каждый подразумевает под этой характеристикой что-то свое. Однако мы попытались представить вам основные черты культурного человека, которые вполне можно выработать и воспитать в себе самостоятельно. Стремитесь к совершенству и будьте культурными!
Прийнято вважати, що шкільні конфлікти через роки забуваються і
проходять безслідно. Однак це не так. Якщо підлітка недолюблювали
однокласники або ж дражнили його, то через багато років він може
зіткнутися з проблемами зі здоров'ям.
Зокрема, підвищується ризик розвитку хвороб серця і діабету в
середньому віці. Такі підлітки нерідко страждають ожирінням, мають
підвищений тиск і холестерин. Примітно: саме дівчатка більш схильні до
негативного впливу соціальних конфліктів, стверджують шведські фахівці.
У цілому учені з університетів Умео і Стокгольма поспостерігали
приблизно за 900 учнями (починаючи з 16 і до 43 років). Чому в
особливості страждали саме дівчатка, дослідники сказати не можуть.
Можливо, у зв'язку з гендерними відмінностями люди вели різний спосіб
життя.
Фахівці підкреслюють: відносини з ровесниками надзвичайно важливі не
лише з точки зору соціалізації в дитячому і підлітковому віці, але і для
здоров'я в майбутньому.Конфлікт
– це зіткнення протилежно направлених тенденцій в психіці окремої
людини, у взаєминах людей, їх формальних і неформальних об`єднань,
обумовлене не відмінністю поглядів, позицій, цілей. У організації
конфлікт завжди виливається в певну поведінку, дії, що порушують
інтереси інших. <span>
</span><span>
</span>При
вирішенні соціально-психологічних завдань управління в центрі уваги
виявляються конфлікти, що виникають і протікають у сфері безпосереднього
спілкування людей, як відповідний результат суперечностей, що
загострилися, між ними. І тут головного значення набувають між особові
конфлікти в колективах. <span>
</span><span>
</span>У
між особовому конфлікті люди стикаються один з одним безпосередньо. При
цьому у них виникають і підтримуються напружені відносини. Що виникає і
що протікають у сфері спілкування між особове зіткнення буває викликано
суперечливими цілями, способами поведінки, установками людей, що
виявляються в ході спільної діяльності. Учасники конфлікту по-своєму і
по-різному сприймають і пояснюють конкретну ситуацію зіткнень.
По-різному бачаться і способи вирішення конфлікту. <span>
</span>
Найочевидніше між особові конфлікти виявляються у взаємних звинуваченнях, спорах, нападках і захисті.
Причини
конфлікту не завжди піддаються логічній реконструкції, бо можуть
включати ірраціональну складову, а зовні прояви часто не дають уявлення
про їх дійсний характер. <span>
</span>Можливі наслідки конфліктуНаслідки деструктивних
конфліктів завжди негативно відбиваються на обох сторонах, які
конфліктують. Проблему не розв’язано, не знайдено правильного виходу із
ситуації, що склалася, тому переможців у такому конфлікті немає.
Внутрішні переживання, пошарпані нерви, образи залишаються і часто
мучать людей ще тривалий час після сварки.І навпаки, вирішена
суперечка, аргументоване доведення власної правоти або помилковості
своєї думки впливають на вашу особисту зрілість, сприяють дорослішанню,
учать бути уважними до інших людей, розвивають культуру спілкування.Способи розв’язання конфліктів і виходу з нихСьогодні
психологи пропонують безліч способів розв’язання конфліктних ситуацій:
для дітей і дорослих, жінок і чоловіків, представників різних професій.
Але всі ці способи в чомусь схожі й мають єдину мету: навчити людину
правильно поводитися в конфліктній ситуації, оптимально розв’язати
проблему і при цьому зберігати своє здоров’я. Процес розв’язання
конфлікту можна розбити на кілька стадій, пройшовши які, ви зможете
знайти вихід із ситуації, що склалася (див. урок 31, 32).V. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичокПодумайте
і запишіть можливі наслідки деструктивних і конструктивних конфліктів
для людини. Зробіть власні висновки і розкрийте свій погляд на проблему
конфліктів у суспільстві людей.<span>
</span>
