1 Історія:
а)Павло Третьяков і його колекція
б)художня галерея в дар Москві
в)Державна картинна галерея, розташована на Кримському Валу
2 Виставки:
а)«Золота карта Росії»
1. Записати (або назвати) слово.
2. Дати його тлумачення за словником.
3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне
(переносне).
4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
5. Спробувати своïми словами сформулювати точне контекстуальне
значення слова.
6. Дiбрати синонiми до слова i довести доречнiсть (чи недоречнiсть)
замiни аналiзованого слова дiбраним синонiмом.
7. Перевiрити, чи можливi лексичнi або контекстуальнi антонiми до
аналiзо ваного слова.
8. Встановити походження слова: запозичене чи нi (перевiряти за
словником iншомовних слiв).
9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, дiалектним,
професiйним чи термiнологiчним.
10. Визначити, належить до активного словника, до застарiлих слiв чи
неоло гiзмiв.
11. Вказати: вiльне, синтаксично обумовлене чи фразеологiчно звязане значення
аналiзованого слова.
11. Якщо слово має фразеологiчно звязане значення, то вказати тип
фразео логiзму.
12. Знайти стiйкий вислiв за фразеологiчним словником i пояснити його
значення та джерело.
Зразок розбору<span> Життя без книги — хата без вiкна, Тюрма глуха i</span>
темна, мов труна. Крiзь вiкна книг свободи свiтло ллється,
Майбутнього виднiє далина (Д. Павличко). Аналiзується слово
вiкно. У тлумачному словнику дається 4 значення слова вiкно: 1)
отвiр для свiтла i повiтря в стiнi примiщення; 2) отвiр певного
призначення у спорудi, агрегатi, машинi;
13) невеличке озерце, заглиблення в драговинi, болотi; 4) вiльнi для
викладача години мiж двома лекцiями, уроками. У поданому текстi
слово вiкно використане в прямому значеннi (хата без вiкна) i в
переносному (вiкна книг). Вид перенесення — метафора: як
через вiкно хата освiт люється, так i розум свiтлiшає
<span>вiд знань, якi можна взяти з книг. </span>
Бабуся бабуля дідусь дідо
1. Боярські слуги від півночі звивалися, <u>приготовляючи для гостей їду на цiлий день, наповнюючи шипучим медом i яблучником подорожнi боклаги</u>.
2. Тухольськi пасемцi й собi готовились, <u>острячи ножi та тесаки, обуваючи мiцнi жубровi постоли i складаючи в невеличкi дорожнi бисаги печене м'ясо, паляницi, сир i все</u>, що могло понадобитися в цiлоденнiй труднiй переправi.
4. <u>Опинившися на тiм важнiм, хоч дуже небезпечнiм плаю,</u> Максим Беркут велiв товариству на хвилю розложитися i спочити, аби набрати сил до трудного дiла
4. Мирослава впала на ноги, <span><u></u><u>не попускаючись своєї зброї</u>.</span>
<span>5. Раптом медведиця вхопила в переднi лапи великий камiнь i, <u>зводячись на заднi ноги</u>, хотiла шпурнути ним на Мирославу.</span>
