Шановні батьки!
25.09.2014р. о 18.00 год. в кабінеті № 200 відбудуться батьківсткі збори.
Порядок денний:
1. Підведення підсумків навчальних досягнень.
2. Ознайомлення з критеріями оцінювання.
3. Організаційні питання.
<span>Якби у мене була машина часу, я б у першу чергу подивився чого досягну в майбутньому. Я б сів у неї, натиснув на кнопку і закрив очі. Коли тріск статичних розрядів б замовк, я б повільно відкрив очі і побачив СЕБЕ. Будующій Я б глушив горілку з горла кутаючись в обшарпание кожух на квартирі з обдертими шпалерами. А все тому, що не приділяв в дитинстві уваги своїй освіті, не зміг поступити в інститут, не знайшов роботи.</span>
<span>Тоді я повернувся б у свій час і більше ніколи не став просити робити за себе уроки. А можливо і ляща б собі відважив.</span>
<span>Свій геніальній твір – кіноповість «Україна
в огні» Олександр Довженко створив у 1943 році. Письменник на власні очі бачив
усе, про що писав: бачив, як палали хати і гіркі сльози на очах у молодиць, що
лишалися вдовами. У своєму творі він описав страждання народу і формування його
волі до перемоги.
Але не тільки
історичну цінність має кіноповість. Романтична історія про кохання, що почалося
на початку війны – одна із сюжетних ліній твору. Молода Олеся не хотіла
дістатися німцям і попросила одного з танкістів провести з нею ніч.
«Якийсь хвилюючий сором все ж таки сковував і не
покидав його, а її неначе ні. Вона і соромилась, і ні… Вона сповняла свій,
одній лиш їй начертаний закон».
Саме так почували себе
герої, але наступні дії дівчини «розтопили лід». Вона приклала руку хлопця до
свого серця і цей жест об’єднав їх.
Вранці вони мусили
розпрощатися, але Олеся була щасливою і казала, що спробує у майбутньому знайти
Василя, а він обіцяв їй вернутися. Їхне кохання почалося з прохання і
зберігалося протягом всього твору.
Поранений і непритомний Василь марив дівчиною, що напоїла його водою з відра і запросила до хати.
Навіть роки розлуки не стерли з його почерствілого у боях серця ніжної любові
до тендітної Олесі. Сама ж дочка Лавіна Запорожця пережила також багато і
рідше згадувала свого першого хлопця, намагаючись вижити у палаючому світі. Вона
посивіла, очерствіла и постаріла, але все ж таки повернулася на місце, де
колись була її домівка. Там же, у спаленій Тополівці вона знову зустріла
танкіста Василя. Вони обидва змінилися, але їх любов такою і лишилася. Чому?
Адже любов сильніша, ніж усе інше. Вона торжествує навіть на війні, що і сказав
Олександр Довженко. </span>
= * =: * звуко-буквен схема
Разъясниться, разгуляться.