Я дивлюсь на вас,
мамо,
Бо душа ваша — яблуня
Золота, золота...
Бо квітує в ній сонячно
Доброта.
М. Косякевыч
Мати... Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце":
Люблю, коли мама
Для мене співає.
Із мамою вдвох
Сумно нам не буває... Люблю свою маму, —
Ви, певне, так само,
Люблю вже за те,
Що вона — моя мама!
Нужно их чистить 2 раза в день утром и вечером перед сном
Твір: За що я люблю весну – пори року<span>Кожна пора року прекрасно по – своєму, але мені миліше всього весна. Як відважно весна бореться з бабою – узимку, бореться з лютневими заметілями, що знудили всім. Від прекрасного сонячного сміху красуні – весни оживає навколо природа, тихі кроки весни будять всі навколо від зимового снуВсе живе прокидається, вдихнувши весняне повітря. Припікають сонячні промені, з’являються таловини, з півдня вертаються додому перелітні птахи. Ночі ще холодні, хоча й стали коротше. Ранком нас будить сонце, а не будильник. Удень стає тепліше, і ми хочемо скоріше скинути шуби. І нехай у чоботах хлюпотить, гніватися на весну немає силСинє – Синє піднебіння, очнувшееся від зимової дрімоти сонечко, пташиний гомін – от вони, прикмети наближення ставної красуні Весни. Сніг потихеньку тане, з’являються перші струмки. Ці вісники весни дзюрчать, заявляючи всім:”Весна прийшла, весні дорогу!”. А як прекрасна весняна капельЗаглянемо у весняний ліс: начебто б всі, як узимку. Але варто подивитися уважно, і ми зрозуміємо, що весна господарює й тут. Бруньки на деревах змінили цвіт, збільшилися в розмірах, вони спрямовані до сонця, поглинаючи перше тепло. Прокинулися й лісові жителі – от чиїсь сліди на проталинке. Птахи хвилюються, в’ють гнізда для майбутніх пташенятСонячні промені допомагають пробитися на світло першим весняним квітам. Дуже дивні ці квіти – проліски: ніжні блакитний^ – блакитні – молочно – блакитні паростки, а які вперті й сильні. Вони символізують початок нового життя, початок нової весни. Наткнешся на велику кількість пролісків і обімлієш від краси. Рвати їх незручно й навіть соромно.Такі ж ніжні й прекрасний, як перші проліски, свято 8 березня. Ми поздоровляємо наших улюблених неньок, бабусь, сестер, дружин, дочок і внучок. Адже разом з весняною капеллю прокидається й жіноча красаА в травні звучить Останній дзвінок, і тисячі юнаків і дівчин ідуть у доросле життя. Для інших хлопчиськ і дівчисьок починаються довгоочікувані канікули<span>Весна – Чарівниця приносить усім віру в чудеса, на душі стає легко й з’являються сили жити далі.</span></span>
Ответ:
Наголос відіграє дуже велику роль у нашому суспільстві.Адже саме за допомогою наголосу ми показуємо рівень нашого розвитку та освіченості.
В залежності від того як ми ставимо наголос,ми вимовляємо слова.Душа слова-правильна його вимова та наголос.
