На мою думку чинити зло дуже погано.Але буває таке.що нам доводиться приховувати чийсь злочин.Дуже погано коли ми приховуємо.щось зле.Адже приховувати злий вчинок може зруйнувати нам все життя.Совість нам не буде давати покою кожен день.Тому що кожноі хвилини та години ми будемо думати про цей злочин.Тому запам"ятайте.що приховувати злочин дуже погано.А тим паче його чинити.
Відниці-і -конец.-иц-суфікс.-від-префікс.-
Бе-з"я-зи-кий. Переносити можна за одним із варіантів.
Не можна переносити без"-язикий або без"язик-ий.
Авдіївка
Легенда Чернігівщини
X століття... Князь Володимир Великий силою запроваджує на Русі християнство. Та не всі сприйняли нову віру. За переказами, найдавнішими жителями Авдіївки були слов’яни-язичники, яких спробували охрестити у містах, а ті, не сприйнявши нової віри, тікали під захист непрохідних лісів, озер, рік. Язичники засновували поселення, одним з яких на рубежі ХІ-ХІІ ст. заволодів боярин новгород-сіверського князя Авдій. З того часу поселення стало називатися Авдіївкою. Розміщувалось воно на березі річки Лузь, притоки Чернечої, на місці, яке носить сучасну назву Селище.
Та час, на жаль, невблаганний. Згоріла в 1708 р. давня Авдіївка. Обміліли, а потім зовсім зникли Лузь та Чернеча. Уявлення про те, якими були ці річки, можна одержати весною, під час танення снігу, коли бурхливі потоки води стрімко проносяться через все село, де їх приймає ріка Кистер, притока Убеді.
Осінь килим ткала з листя —
Візерунки золотисті
З червонястими квітками
Та барвистими стьожками.
Осінь килим вишивала,
Ниточок пішло чимало —
Листя клена і калини,
Дуба, ясеня, ожини,
А між ними горобина —
Наче полум’я горить!
Осінь ткала з листя килим.
Де-не-де щось зеленіло,
Зверху смуга срібно-біла —
Зранку паморозь блищить…