Со-
ловейко
соло-
вейко
соловей-
ко
<span>Апостроф не пишеться після р, </span>якщо ря, рю, рє позначають сполучення м'якого [р'] із голосними а, у, е ([р'а], [р'у], [р'е]), то апостроф не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
<span>Бачу біля струмочка розложистий кущик, що красується
червоними ягідками. Підходжу ближче. Це ж деревце калини. Низеньке, розложисте,
все облите дивними кетягами яскраво-червоних ягід. А поміж ними
шепоче-шелестить широке сліпучо-зелене листя. Мабуть, більше, ніж у будь-якому
деревці, в калині поєдналося красиве й корисне. Бо калинові ягоди — це ще й
гарні ліки. </span><span>
<span>І коли сніг урочисто вибілить нахололу землю,
її вогнисті кетяги ще довго будуть пломеніти й тішити око.</span></span>
утвори від поданих слів групи спільнокоренивих : лебідь, село, віз, сіль, кінь, рука, нога, книга, сніг, лід, гора. Склади два р
денич12
Лебідь-лебідіная, село-сельська, віз-привіз, кінь-кіньській, рука-ручний, нога-ножний, книга-книжний, сніг-сніжний, лід-льодовий, гора-горний. сілька школа була поряд з моїм будинком. мені подобатися сільське життя.
Сидіти-ловити, сніжок-пушок, гора-нора, пташка-комашка