Давньоруську мову включав безліч різних <u>діалектів</u> і являв собою результат їх <u>конвергонції</u>, якій сприяло об'єднання східних слов'ян у складі <u>Каївської русі</u>. До XI-XII ст. в давньоруській мові виділяються діалектні зони: південно-західна (київські і галицько-волинські говірки), західна (смоленські та полоцькі говори), південно-східна (рязанські і Курсько-чернігівські говірки), північно-західна (новгородські та псковські говори), північно -східна (ростово-суздальські говори) . Іноді виділяється північна зона (ярославські і костромські говори), що утворилася в результаті "накладання" на північно-західні діалекти північно-східних (а також південно-східних і південно-західних діалектів) .Давньоруські діалектні відмінності не збігаються з сучасними східнослов'янськими. Наприклад, в давньоруській мові не було <u>"Акання</u> яке зазначено з <u>14 ст</u> (хоча питання про його можливе виникнення в більш ранній історичний період остаточно не вирішене)."Цокання" ж, навпаки, існує з дуже давніх часів . Також дуже давнім є протиставлення смично[Г] в північних діалектах і фрикативного ] в південних.<u>Носові голосні </u> (, ẽ) в давньоруській мові були втрачені ще в дописемного період. В <u>12-13 ст </u>давньоруську мову піддався радикальної перебудови через падіння <u>редрукованих голосних </u>
АвтонОмия
альт, альтЫ, альтОв
анонИм
апострОф
аристокрАтия
асимметрИя
Атлас (сб. геогр. карт)
атлАс (шелк.блест.ткань)
афЕра
афИнянин
бАкен
балОванный
баловАть
бАловень
баловнИца
баловнОй
БальмОнт
бахчА
безнадЁжность
безнадЁжный
берЁста
бесИть, бешУ, бЕсишь
бесОвский
бечевА
блЁклый
блЁкнуть, поблЁкнуть
блещУ и блистАю
бряцАть
буржуазИя
быстринА
бЫстрый, быстрА
валИть, валИт снег, толпа (массой)
валИть, вАлишь деревья
валовОй
ваЯтель
вероисповЕдание
ветлА
взорвАться, взорвалАсь
взять, взятА, взялА, взЯло, взятА, взЯто
взЯться, взЯлся, взялАсь, взялОсь, взялИсь
включИть, включИт, включЁн, включенА, включЁнный
внять, внялА, внЯло, внЯли
возбудИть, возбудИшь
вОлки, волкОв
ворвАться, ворвалАсь, ворвалОсь, ворвалИсь
ворОта, в воротАх
воротИть, ворОтишь
вОры, ворОв
вперИть, вперИться
вручИт
вЫстрогать, вЫстругать
вЫхухоль, м. и ж.
газопровОд
гастронОмия
главЕнство
гнать, гналА, гнАло
голОдный, гОлоден, голоднА
гОнящий, гонЯщий
горА, зА гору, нА гору, пОд гору
гофрировАть, гофрирОванный
гравировАть, гравирОванный, вЫгравировать
гренкИ и грЕнки
громкА
грязнЫ, грязнА, грЯзно
грязь, по грЯзи, в грязИ
гурУ
давнИшний
дать, нЕ дал, не далА, нЕ дало, нЕ дали
дверь, из двЕри, от дверИ, к двЕри, на дверИ
дЕбет
деньги, деньгАм, деньгАми, о деньгАх
дефИс
децимЕтр
дешЁвый, дЁшево, дешевА
диспансЕр
добЫть, добылА, добЫта, добЫто
дОгмат
догналА, догнАло
договОр
дожилА, дОжило, дОжили
домбрА
домЕн
дремОта
дубЫ, дубОв
дуплО, дУпел
дЮжий, сравн.ст. дюжЕе
египтЯнин
егозИть, егозИт, егожУ
ед.ч.: тапочка, кроссовка, кед
Ежели
еретИк
Ехать, поезжАй
жалюзИ
железА, желЁз
жерлО, мн.ч жЕрла
жЁлчный, жЁлчен, жЁлчна
жить, нЕ жил, не жилА, нЕ жило
зА бороду, зА волосы, зА день, зА голову
заглушИт
зАдешево и задЁшево
задОлго
заЁм
заИндеветь, заИндевелый
закУпорить
залилА, зАлило, зАлил
занятА, занялА, занЯвший, занятОй
заржАветь, заржАвел
звонИшь, звонЯт, звонИм
зубчАтый
избА
издрЕвле
ИешуА
Иконопись
инсУльт
интервьюЕр
исчЕрпать, исчЕрпаешь
какофОния
кАмбала
камфарА
каталОг
квартАл
квАшение
квашнЯ
кедрОвый
киломЕтр
киркА
клЕщи, клещЕй (инструмент)
клещИ, клещЕй (насекомые)
комбАйнер
костюмирОван
1) собака, коты, машины, ножи, дети
2)собачка, тучка, ножики, сказка, дочка
3)поднесу, принесу, заведу, проложу, приходы, рассказы
4)присказка, подножка,подсказка, приставка, подставка
5)подосиновики, подберезовики, подпрыгнувший, приделавший, закинувший