1. Чого вчать нас народні казки.2. Боротьба зі злом - головна тема народних казок.3. Прислів’я та приказки - їх пряме та переносне значення.4. «Жити - це означає працювати» (зміст прислів’я).5. «Наука і труд завжди разом йдуть» (зміст прислів’я).6. «Сила людства у дружбі і взаємодопомозі» (зміст прислів’я).7. Чому братів Грімм називають збирачами казок.8. Переказ казки «Пані Метелиця».9. Уславлення любові до праці у казці «Пані Метелиця».10. Лінощі не доводять до добра (за казкою «Пані Метелиця»).11. Що зрозумів пан Крук (за текстом «Роману про Ренара»).12. Як Слимак Повіль допоміг своєму війську («Роман про Ренара»).<span>
</span>
Мені часто говорять, що я особлива... Це, звичайно, дуже приємний комплімент, чи не так? Мимоволі усміхаєшся і навіть не знаєш, як же відреагувати на подібні слова. Але вся радість зникає згодом, коли починаєш усвідомлювати, що бути особливою – не так просто. Бути особливою – це бути відповідальною за ту ж свою особливість. Бо що означає бути «не такою», як усі? Доречніше буде сказати, а що ж означає бути не такою, як усі у нашому сучасному суспільстві? Мабуть, не мати шкідливих звичок, не вживати алкоголю, не лаятися, намагтися вчитися, дбати за рідних та близьких, а не лише за себе, брати активну участь у суспільному житті, а ще – любити життя, людей, Бога... Перелік можна продовжувати. Сумно, але у нашій країні воно так, навіть більше – у всьому світі воно так. Але якщо не брати до уваги соціальні чинники, якщо звернутися до власного «я», до своєї особистості, задаєшся питанням: а в чому я особлива? Адже не всі люди знають про твоє життя, не всі знайомі з тобою так близько. То чому ж говорять що я особлива?<span>
Ось тут стає страшно. І страх цей з'являється власне від усвідомлення тієї своєї відповідальності. І здається тоді, що ти така недоречна у цьому світі. Яка це людина – особлива? Очевидно, по-особливому вона мислить, по-особливому спілкується, по-особливому любить, дивиться на світ по-особливому, а найголовніше – до такої людини особливі вимоги і вона ж сама вимагає по-особливому, вимагає по-унікальному, завжди більше, завжди від себе...Особлива ... Дивне слово. Так. Я нарешті погодилася з цим. Я є особливою. Моя унікальність полягає в тому, що я дитя Господа. Ні! Навіть не так. Моя унікальність полягає в тому, що я зрозуміла, що я дитя Господа. А всі діти Бога є особливими. У них життя геть інше: завжди радісне (навіть коли сумно), завжди щасливе (навіть коли біда), завжди сповнене дивної насолоди (навіть коли дуже гірко й прикро). Так, я особлива, бо прийняла цей дар – бути дитиною Бога. Це так важко – розказати й пояснити, які відчуття переповнюють тоді. Відчуття тихої, спокійної радості, блаженної надії і нескінченної довіри до Нього. І тоді я готова відповідати за свою особливість, бо вона дана Богом.Так. Я особлива!</span>
З дитинства я мріяла стати перекладачем. Коли мені було шіст років я почала з мамою вивчати англіську мову и з того часу я дуже люблю англіську. Моя мама також працює перекладачем тому для мене це багато значить. Також у школі я вивчаю німецьку, українську й російську. Коли я стану дорослою я хочу продовжити працю моєї мами й стати перекладачем!
Оно?
А. Фет
<span>Ночь тиха. По тверди зыбкой</span>
<span>Звезды южные дрожат.</span>
<span>Очи Матери с улыбкой</span>
<span>В ясли тихие глядят.</span>
<span>Ни ушей, ни взоров лишних,</span>
<span>Вот пропели петухи —</span>
<span>И за Ангелами в вышних</span>
<span>Славят Бога пастухи.</span>
<span>Ясли тихо светят взору,</span>
<span>Озарен Марии лик.</span>
<span>Звездный хор к иному хору</span>
<span>Слухом трепетным приник.</span>
<span>И над Ним горит высоко</span>
<span>Та звезда далеких стран:</span>
<span>С ней несут цари востока</span>
<span>Злато, смирну и ливан.</span>
<span>1842</span>
Повість «Кайдашева сім’я, зацікавила мене ще з перших сторінок. Мені сподобалося те, що автор не хватав зірок з неба, а змалював реальну сім’ю, котру можна зустріти у любий час. Нажаль, проблема егоїзму та жадібності стає для нас гострішою з кожним роком. Саме на фоні ціх проблем і розвивався сюжет повісті.
Я вважаю, що кожен читець нашого покоління буде зацікавлений повістю «Кайдашева сім’я». Тому що у ній зустрічаються вічно актуальні проблеми. А саме: виховання дітей – нажаль, деякі батьки виховують своїх чад без особливого ентузіазму та настає час, коли дорослі дітки відплачують їм за усі свої дитячі травми. Також, взаємовідносини між батьками та дітьми – я бачила багато прикладів, коли діти кидали своїх батьків, не допомагали їм та й не поважали. Я можу назвати ще багато проблем, котрі роблять повість актуальною, але не тільки вони підтримують зацікавленість нових поколінь вже багато років.
Повість дає нам шанс навчатися на чужих помилках. Адже, тільки подивившись на конфлікти, котрі замальовуються у повісті, ми можемо зберегти себе від подібної участі. Людина, читаюча повість «Кайдашева сім ’я» зможе зрозуміти, що із-за маленької сварки рушиться уся міцна родина. Також, завдяки автору, котрий вміло описує характер головних героїв, ми можемо стати на їхнє місце та подивитися на себе та на свої помилки.
Саме все це робить повість «Кадашева сім’я» актуальною та цікавою читачу різного віку. Я вважаю, що ця повість, котру сотворив надзвичайний митець І. Нечуй-Левицький буде актуальною ще багато століть саме із-за свого цікавого та реалістичного сюжету.