Ставитися дружньому, відноситься до більшості, відноситься з похвалою, ставиться до мене, взяти до відома, при будь-якій погоді, залучати до роботи, наступного дня, колишній директор, вважати необхідним, зазнати збитків.
Мы приехали к вам и будем отдыхать по- вашему.
А вы сколько будете у нас?
По восьмое июля. Мы будет отдыхать у вас по домашнему
Я пишаюся тим, що я українець!
Пишаюся своєю приналежністю до цього, без перебільшення, великого народу, на весь світ продемонстріровашего свої справжні риси і особливості.
Пишаюся своєю багатовіковою культурою, своєю літературою, співучої мовой, піснями, легендами, традиціями ...
Пишаюся всім тим, що робить мене УКРАЇНЦЕМ!
Пишаюся тим, що український народ всьому світу показав приклад волелюбності і незалежності.
Пишаюся тим, що навколо моєї України об'єднався весь цивілізований світ.
Пишаюся тим, що для багатьох народів українці є зразком і прикладом для наслідування - мені про це говорили і американці, і німці, і росіяни, і швейцарці ...
Так, зараз Україна в огні. Її незалежність і свободу намагається задушити рашістская коричнева мразь, яка не бажає нормального життя ні собі, ні своїм сусідам.
Так, іноді буває страшно.
Але це не страх смерті або фізичного болю - немає.
Це страх того, що ЗЛО може перемогти, наповнивши собою душі простих людей і перетворивши вільних українців у бидлообразних рабів, якими їх мріє бачити Путін.
Це страх того, що тьма путінізму може витіснити все світле і добре з життя мого народу.
Але я згадую очі мешканців київського майдану, в які я пильно вдивлявся кілька днів тому - і я розумію, що мої страхи і виїденого яйця не варті.
Тому що я бачив очі по-справжньому вільних людей - як фізично, так і духовно!
І я розумію, що той світ, який йде зсередини їх душ, неможливо погасити ніяким тероризмом, ніякої агресією - ці люди навіть якщо і помруть, то все одно залишаться ВІЛЬНИМИ!
Як залишилися вільними герої Небесної Сотні.
Як загинули вільними і нескореного патріоти Донбасу і Одещини.
Як гинуть воїни української армії в боротьбі з російській тероризмом.
І я пишаюся своєю приналежністю до цього народу!
Любий місяцю січне! Завітай швидше до нас!Адже ми так чекаємо тебе!Особливо дітвора!З твоїм приходом в школі розпочинаються канікули.Діти зі всіх осель вибігають з санчатами на гірку.Одні катаються на ковзанах,інші-на лижах,а дехто просто бавиться в сніжки!Як весело тут!Усюди чути дитячий сміх! А як ми всі чекаємо на Різдвяні свята!Коляда,вертеп,ялинка,смачна вечеря за столом!Завітай швидше до нас, місяцю січне!Ми тебе так любимо і чекаємо!!!
Ответ:
освічене перехрестя
Объяснение:
тому що в тих реченнях повинно бути правильно, а в цьому ні
