прийм ім. прийм. ім. дієсл. присл. ім. прийм. ім.
Через яблуні та вишні блищала яснозелена трава,як килим.(Розпов.,неокл.,двох скл.,пош.)
В основу статьи положены корреспонденции из Заонежья, опубликованные в местной дореволюционной периодической печати и полевые этнографические данные автора за 1980-1984 гг. Наличие некоторых материалов по этнографии карел3, вепсов4 и соседних групп русских позволяет провести соответствующие аналогии.Трудовые обычаи, обряды, запреты и приметы у заонежан, как правило, не были связаны с православием. Однако, придерживаясь официального календаря, население Заонежья не работало по первопрестольным двунадесятым праздникам, на святки, а также по престольным праздникам только в тех деревнях, где они отмечались. В прочих деревнях в праздничные дни трудились, как в будни. В дни святых Варвары Великомученицы (4.XII), Саввы (12.1), 40 мучеников (9.3) не работали повсеместно. Существовала пословица; "На Савву и Варвар - не савь и не варварь". В день Параскевы Пятницы (28.X) и на Маккавеев день (1. VIII) работали только с полудня. Жители отдельных деревень давали "завет" на выполнение каких-либо работ: например, в деревнях Поля и Корытово не косили по пятницам травы. Общим, если можно так сказать, "заветным" для всего Заонежья был третий день после дня Иоанна Златоуста (24.11), когда нельзя мыть и стирать. Прядение же нитей запрещалось со второй половины дня в канун любого праздника. Строгость запретов была различной. Они не касались кормления и дойки коров, приготовления пищи. На благовещенье (25.111) после восхода солнца запрещалось и это. У русских, вепсов и карел существовала пословица: "На благовещенье птичка гнездышка не вьет, красна девица - косыньку не плетет". По воскресеньям заонежане работали только до обеда.<span>Придерживаясь официального календаря, заонежане имели свое представление о временах года.Крестьянский календарь в Заонежье был связан исключительно с земледельческо-скотоводче-скнми работами. Весна отсчитывалась от начала сева яровых: в южной и центральной части - от дня весеннего Егория (23.IV), в северной - около весеннего Николы (9.V). Конец весны - начало лета имели общую дату-петров день (29.VI), когда приступали к сенокосу. Начало осени - конец лета приходились на ильин день (20.VII) или ильинскую пятницу, т е. на начало сева озимых. Конец осени - начало зимы - на покров (1.X), день окончательной постановки скота в стойла.</span>
Очерет,берегиня,шеренга,черевики,перемога.
Є
на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте,
діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу
пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє
крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає
тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній
водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та
ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й
упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки
немає. Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала. Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить: — Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні. Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку. <span>Багато
років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто
він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка.
Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».</span>
Називний,Родовий,Давальний,Знахідний,Орудний,Місцевий,Кличний.
(Хто?,Що?), (кого , чого?) , (Кому,чому?) , (Кого, Що?), (Ким,Чим?),(На кому , На чому?),Немає питання
