Відмінності прислів’я від приказки Прислів’я має повчальний зміст, а приказка передає емоційне ставлення до сказаного. Прислів’я є логічним, завершеним висловом, приказка виступає у реченні як словосполучення. Приказки звичайно коротше прислів’їв, можуть бути підставою для виникнення останніх. Прислів’я, як правило, ритмічні й мають риму
Різниця між літературною казкою і народною казкою полягає в наступному: Літературна казка — авторський твір на відміну від народної казки, яка виникла як малий епічний жанр в результаті колективної творчості етносу. Літературна казка — жанр художньої літератури, в той час як народна казка — один із фольклорних жанрів, особливість якого — усний переказ. Літературна казка може мати придуманий автором вільний сюжет. У народній казці сюжетна лінія строго підпорядкована певній схемі, якої повинен дотримуватися оповідач, щоб зберегти канву розповіді. Система образів у літературній казці довільна, в народній — обумовлена традиціями і уявленнями про добрі і злі сили. Народна казка в художній формі відображає глибинний пласт колективної свідомості і відноситься до найдавнішого виду усної народної творчості. Літературна казка може продовжувати національні традиції, але є плодом авторської уяви і в жанровому плані близька до сучасних видів пригодницької та фантастичної літератури
відмінність повісті від казки полягає в наступному: Зміст повісті відображає достовірні події і факти, творчо переосмислені автором. Головною змістовною ознакою казки є вигадка і цікавість. У казці описуються пригоди героя, але не розкривається його внутрішній світ, оскільки казкові персонажі уособлюють символічні образи. Повість зображує ряд подій, які проявляють душевні якості і світовідчуття героїв. У казці зберігається стійка структура тексту, що дозволяє без спотворень передавати його в усній формі. Повість має вільну композицію. Від літературних казок, близьких за жанром до пригодницьких і фантастичних творів, повість відрізняється фактичністю використовуваного матеріалу і відсутністю установки на щасливий фінал.
Різниця між віршами і прозою полягає в наступному: У віршах обов’язково є виражений ритм, а в прозі він не явний, прихований, не завжди відчувається. Рима — відмітна ознака вірша, не дивлячись на окремі форми без неї, а в прозі рима може використовуватися тільки як віршованих вставок. Вірші дають більш стислу завуальовану головну думку за допомогою образів і метафор, а проза більш описова. Рівні відрізки. Сама форма запису віршів тяжіє до рівних коротків відрізків. Проза записується послідовно, широко і не зосереджена в коротких висловах.
У листах вирізняється тематика, важлива для обох співрозмовників. Оскільки саме виховна ціль є головною в цьому спілкуванні, коло тем окреслює Учитель. Однією з таких тем є здоров’я – духовне і тілесне, – саме так, з акцентом на духовному як первинному чиннику формування гармонійної натури. «Якщо ти здоровий, я радію; якщо ти до того ще й веселий, радію ще більше, бо веселість – це здоров’я гармонійної душі. Душа, вражена будь-яким пороком, не може бути веселою,» – звертається Г. Сковорода у 18-у листі до юного Михайла
Вода для кожи имеет огромное значение.Например мы вспотели и поры закрылись.Мы помылись и поры снова открылись и мы чувствуем себя бодрее.Вода с кожы убирает неприятный запах и микробы.