<span>Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів. Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:</span>«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рпда устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»
Начало сказки: "Жили были дед да баба, и была у них курочка Ряба".
Да, в этом рассказе как раз есть пример такого.
главный герой начал думать, что есть что-то такое, что знает полковник, и это и дает ему это спокойствие.
но сколько он не старался- и потом не мог узнать этого. а не узнав, не смог поступить в военную службу, как хотел прежде, и не только не служил в военной, но нигде не служил и никуда, как видите, не сгодился.
<span>Б) «Очарованный странник», «Кому на Руси жить хорошо» </span>
Дождь поздней осенью идет
Тучи ветер подгоняет,
И добра им не желает
Гром гремит,дожди идут,
И не видан был конец
Но солнце вышло из-за туч,
Появились небо голубое
<span>Дети вышли солнышко глядеть...</span>
