Ответ:
0/0
В песне М. Ю. Лермонтова "Песня про купца Калашникова" рассказывается о том, как царский опричник Кирибеевич пытался соблазнить жену купца Калашникова. Затем, у царского двора произошёл поединок, в котором Калашников убил Кирибеевича. Царь велел казнить купца, ведь он убил лучшего царскаго бойца, но при этом царь обеспечил его жене и братьям безбедную жизнь. Считаю что опричник Карибеевич нарушил Божий закон-не возжелай жену ближнего своего, в этом случае он поступил не по христиански, за что и поплатился. Считаю его и его поступок бесчестным. А в случае Калашникова, он не побоялся опричника и гнева царя, а смело защитил честь своей семьи. (Главное честь и достоинство!
У Доброго человека всегда много друзей.Ему постаяно везёт и у него хорошее отношение в колективе.Добрым всегда все помогают и ценят.Доброму человеку всегда хочеться помочь.Добрым людям постояно дарят подарки.
Клёноввых листьев
Я видал из давна
И кушал я их недавна
И получил отравлениеот них
ВСЕ
Мы играли в футбол. Петя сказал:
-,,Пошли домой"
Я сказал: ,,Давай"
Я и Петя пошли домой. Петя сел за стол и начал делать уроки! Я говорю:
"зачем ты сел за уроки,,
Петя сказал:-,, Это контрольная! Я не хочу получить два!"
,,Ну что получается" -сказал я ?
"Нет,, - сказал Петя.
Я тоже сел делать домашние задания но у меня тоже как у Пети!
Потом я говорю:,,Пошли играть футбол?"
Петя сказал-" Я подумаю,,.
Думал он но не надумал!
Конец!
Ответ:
За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін та Камалем. Він наздогнав Камаля. відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію. Р. Кіплінг насичив її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. Па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог: Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча Захід і Схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися Й зблизитися духовно.
