<span>Площадь Алжира 2 381 740 км², Египта 1 001 450 км²
Вывод: то что площадь Алжира больше.
Не забудь поставить спасибо!
</span>
Урало-Монгольский (Урало-Охотский, Центрально-Евразийский) складчатый пояс — складчатый пояс, простирающийся от Баренцева и Карского до Охотского и Японского морей и отделяющий Восточно-Европейскую и Сибирскую древние платформы от Таримской и Китайско-Корейской. Площадь более 9 млн км². Возраст пояса начинается c неопротерозоя и заканчивается юрском периодом. Заложился на раздробленной архейско-раннепротерозойской континентальной коре в рифее. Эпоха герцинской складчатости привела к завершению геосинклинального развития, образованию мощной континентальной коры и преобразованию пояса в молодую эпипалеозойскую платформу. В его состав входят складчатые сооружения Новой Земли, Урала, Центрального Казахстана, Тянь-Шаня, Алтая, Саян и Монголии.
Урало-Монгольский складчатый пояс на карте мира
Урало-Монгольский пояс делится на системы:
Таймырская;
Средне-Енисейская (Енисейский кряж);
Байкало-Патомская;
Восточно-Саянская;
Яблоновая;
Казахстанская;
Южно-Мангышлакская;
Алтай-Саянская;
Джунгаро-Балхашская;
Южно-Тянь-Шаньская;
Урало-Новоземельская;
Обь-Зайсанская;
Монголо-Охотская.
К Урало-Монгольскому поясу относится эпибайкальская плита:
Тимано-Печорская.
К Урало-Монгольскому поясу относятся эпигерцинские плиты:
Западно-Сибирская;
Туранская (северная и центральная часть);
Таймырская (Северо-Сибирская).
На каком материке надо назвать климатические пояса
Взял курс при отплытии на канарские, достиг багамских, затем Куба, гаити
Сучасне землеробство спрямоване на раціональне та екологічно безпечне використання землі, відтворення її родючості та захист від ерозії, створення оптимальних умов для формування великого і сталого урожаю сільськогосподарських культур. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін. Підвищення родючості можливе лише за комплексу заходів. Щоб підвищити родючість ґрунтів, необхідно відповідно до умов природно-економічних зон застосовувати найінтенсивніші системи землеробства, які складаються з таких основних напрямків:
— правильна організація території господарства та удосконалення структури земельних угідь;
— раціональна структура посівних площ;
— система правильних сівозмін;
— система обробітку ґрунту відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей вирощуваних культур;
— сівба високоякісним сортовим насінням із застосуванням прогресивних способів сівби, догляду за посівами, механізованого збирання врожаю;
— система раціонального виготовлення місцевих і внесення різних видів добрив;
— система захисту рослини від бур’янів і хвороб;
— система меліоративних заходів;
— система боротьби з ерозійними процесами;
— система машин та знарядь для застосування комплексної механізації.
