<span>Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця люди</span><span>на вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.</span>
<span>Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.</span>
<span>Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань в</span>
Море, морська, моряк - спільнокореневі слова з коренем мор
морелі - сорт вишень, це слово зайве
ГОСТІ ПОДАРУВАЛИ МЕНІ ПОМІДОР НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Ос1нь . Жовтий листочок на тонк1й г1лочц1 виглядав з-за дерева, як лев"ячий хвостик,1 саме дерево скидалося на лева, що зар1с золотавою гривою. В1д самого маленького подиху в1терця листочок тремтить, як зайчик на мороз1. Та ось наб1гла чорна хмара 1 в1терець став шквальним в1тром. В1н в1д1рвав жовтий листочок в1д дерева 1 пон1с його далеко-далеко, як журавля, який покинув р1дний край на зим1вку .
Ось і прийшла осінь-чарівниця.
Зазолотила все навкруги.
Вкрила коштовним килимом землю, розсипала золото листя на траву.
Дуб одягнув святковий червоно-багряний жупан.
Тонкостволі берізки вбралися в святкові оксамитові сукні, повплітали жовтогарячі стрічки у довгі коси.
Небо прозоре, чисте, ні хмаринки.
Легкий вітерець доносить лісові пахощі.