Дощ падав рівномірно та ритмічно, немов хтось грав на барабані, якому хотілось відчувати ритм.
На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.
По осиці, дзвінко посвистуючи, бігає голубувато-сіра з білими грудьми пташка. <span>Це повзик. У </span><span>нього гострий і міцний </span><span>дзьоб, а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби він </span><span>хмуро насупив брови. Що ж це повзик тут робить? Поживу </span><span>шукає? Ні! Лісовий штукатур будує собі житло.</span><span>
</span>
Ось він камінцем припав до струмка, а згодом повернувся від нього до дупла з грудочкою глини у дзьобику. Утоптав, вмазав глину в щілину й полетів знову до струмочка. І так кілька днів. Повзик ніби штукатурить старе дерево.
Минає тиждень. Щілину майстерно замазано.
Довго й старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в нього вийшла добротна.
Сложные предложения разделяются запятой
Дзвіночок - 9 буквів і 8 звуків;
Хто свого ім'я не шанує й не любить ,той в світі життя в небуваліях має, той на солов'їну пісню вуха закриває. Тож не питайте люди чи люблю я це слово, яке ще змалечку до мене промовляли. Вчили нас з тобою свою віру говорити. Це наша гордість! Воно є все...