- - 0 = 0 6букв.5звук.,(брат т :а)-браття
Коли я виросту я стану дизайнером одягу . Буду шити одяг всім своїм друзям. У мене будуть нові колекції їх злю я та моя уява. Все буде з душею як і мій твір.))
1. На жаль, весь день іде дощ.
Звичайно, весь день іде дощ.
2. На щастя, Сергійко купив цікаву книжку.
Імовірно, Сергійко купив цікаву книжку.
3. Україна, звичайно, може пишатися досягненнями наших спортсменів.
До речі, Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів.
4. На мою думку, за допомогою книжок ми поповнюємо свої знання.
По-перше, за допомогою книжок ми поповнюємо свої знання.
5. По-моєму, багато птахів улетіло у вирій, з дерев осипається листя.
Певно, багато птахів улетіло у вирій, з дерев осипається листя.
Стан і становище, у якому перебуває наше суспільство, не можуть задовольняти ні викладачів, ні учнів, ні студентську молодь. Саме доконечною потребою змін на краще викликана широка освітня реформа і загальноосвітньої середньої школи, і вищих навчальних закладів. Основна мета реформування освіти бачиться в мобілізації інтелектуального потенціалу України, активного залучення інтелектуальної молоді до роботи щодо виведення країни з кризи – не тільки до інноваційної економіки, а й до самодостатнього людино центристського суспільства.
<span>Тобто маємо досягти такого соціального стану суспільства, у якому найвищою цінністю є людина, і то кожна. Тому вартість інтелектуальної праці зростає. І зростатиме далі, бо тільки розумна праця, праця інтелектуальна в сучасному світі здатна прискорювати розвиток країни. Соціально-економічний прогрес, передові технології, висока духовна і матеріальна культура, результативна наука, добробут громадян – усе залежить від творчої інтелектуальної діяльності громадян. Праця людини, що пізнала смак інтелектуальної творчості, далеко продуктивніша, ніж того, хто не має такої спокуси, бо розум, знання – це найбільша сила, найміцніша влада і найвища посада.</span>
Варіант 1. У мене є домашній улюбленець – собака. Його звуть (ім’я). Він дуже лагідний і добрий. Вранці і ввечері ми ходимо на прогулянку, а після того як приходимо додому граємо. Іноді, коли я йду в школу, мені часом здається, що (ім’я) без мене дуже сумує. Виходячи на вулицю я бачу як він сидить на вікні і проводжає мене сумним поглядом. В ці моменти мені особливо важко забути його. Але коли я приходжу додому він з радістю і гавкотом мене зустрічає. Кружляє, стрибає навколо мене, чекає поки я почну грати з ним. Я дуже люблю свою улюблену собаку. Варіант 2. У мене є домашня тварина. Це кіт. Його звуть Мур. Ми так назвали нашого котика, бо він завжди муркоче. Він дуже добрий і милий. Кожен день, коли я встаю, він підбігає до мене і починає тертися об мене. Але скажу чесно, перший раз коли він підбіг, я подумала, що він хоче мене вкусити, а він підійшов і почав муркотіти. Через його гучне муркотіння я часто називаю його Мурликою. Ми з ним граємо разом дуже часто, після того як я зроблю уроки. У нього є і різні стрічки, і кольорові м’ячики, і всякі м’які іграшки. Загалом, скажу вам так, мій кіт – найкращий! Варіант 3. У минулому році на день народження мені подарували кошеня. Я назвала його Маркізом. Тепер він підріс і перетворився на красивого кота. Маркіз – персидський кіт. Він дуже красивий, пухнастий, ніби одягнений в шубку. Як і всі коти, Маркіз розумний, хитрий і дуже любить своїх господарів, тобто всю нашу родину: і маму, і бабусю, і мене, і тата. У Маркіза свій характер. Він любить зустрічати мене після школи, радіє, лащиться, треться об мої ноги, муркоче. На вулицю Маркіза ми не відпускаємо після того, як його ледь не загриз величезний ротвейлер. Але кіт наш не надто переймається, він дуже ледачий. Маркіза любить не тільки вся наша сім’я, але і наші сусіди, і друзі. Він подобається всім гостям за свою ласку і красу.
