Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
Мене робить щасливим,те коли вся сім'я разом.Коли всі щасливі і здорові у твоїй сімї.Нічого нас так не задовольнить як наша сім'я.
Якийсь <span>[й а к и й с`] = о - о = = 6 букв, 6 звуків, 2 склади (я-кийсь)</span>
З чого починається вибір
професії
ВИБІР ПРОФЕСІЇ — ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНЕ РІШЕННЯ, ДО ПРИЙНЯТТЯ ЯКОГО НАС
ГОТУЮТЬ З ДИТИНСТВА: СПОЧАТКУ НАМ ЧИТАЮТЬ ВІРШІ ПРО ТЕ, ЧИМ ПАХНУТЬ
РЕМЕСЛА, ПІЗНІШЕ МИ ПРОСТО ХОЧЕМО БУТИ НА КОГОСЬ СХОЖИМИ. ХЛОПЧИКИ
МРІЮТЬ СТАТИ ЛЬОТЧИКАМИ, КОСМОНАВТАМИ, ШОФЕРАМИ, ДІВЧАТКА —
ПРИНЦЕСАМИ ТА СПІВАЧКАМИ, АЛЕ ЦЕ ТІЛЬКИ ДИТЯЧІ МРІЇ.
МИ ДОРОСЛІШАЄМО, ПІЗНАЄМО ЖИТТЯ, І ВЖЕ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ДИВИМОСЯ НА
НЕЇ БІЛЬШ РЕАЛІСТИЧНО.
САМЕ БУДУЧИ ПІДЛІТКАМИ, МИ РОБИМО СВІДОМИЙ ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ,
СПИРАЮЧИСЬ НА СВОЇ ІНТЕРЕСИ, ЗДІБНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ПРІОРИТети
У СВОЇ РОКИ Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЩО ХОЧУ ПРАЦЮВАТИ ЛІКАРЕМ. ЦЯ ПРОФЕСІЯ,
БЕЗУМОВНО, БЛАГОРОДНА, ЩО ВИМАГАЄ МАКСИМАЛЬНОГО ТЕРПІННЯ І ЛЮБОВІ ДО
СПРАВИ, АЛЕ Я ЛЮБЛЮ ЇЇ НЕ ЗА ЦЕ.
Чому я хочу стати лікарем
ПО-ПЕРШЕ, У МЕНЕ ТВЕРДИЙ ХАРАКТЕР І Я ДОСИТЬ РІШУЧА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У
СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ВЗЯТИ ВСЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СЕБЕ.
ДЛЯ ЛІКАРЯ ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЙОГО СУМНІВ МОЖЕ ОБЕРНУТИСЯ
ЛЕТАЛЬНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ДЛЯ ПАЦІЄНТА. ЛІКАР НЕ ПОВИНЕН ТЯГНУТИ ЧАС, ЙОГО
ОБОВ’ЯЗОК — ШВИДКО РЕАГУВАТИ НА СКАРГИ І ВІДРАЗУ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАННЯ.
ПО-ДРУГЕ, ДАНА ПРОФЕСІЯ ПІДХОДИТЬ МЕНІ Й ТОМУ, ЩО Я ЛЮБЛЮ ВИВЧАТИ
БУДОВУ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ, ВНИКАТИ В ТЕ, ЧОМУ ЛЮДИНА ЗАХВОРІЛА ТІЄЇ ЧИ
ІНШОЮ ХВОРОБОЮ І ЩО ЙОМУ МОЖЕ ДОПОМОГТИ.
БУДЬ-ЯКИЙ ЛІКАР ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПРОСТЕЖУВАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ
ЗВ’ЯЗКИ, ТАК ЯК ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛА ЗАХВОРЮВАННЯ — ПОЛОВИНА УСПІХУ, А
ІНША ПОЛОВИНА — ПРАВИЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ.
БЕЗ ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ЛІКУВАННЯ БУДЕ НЕЕФЕКТИВНИМ.
ПО-ТРЕТЄ, Я ХОЧУ ЗМІНИТИ СТЕРЕОТИП ПРО ЛІКАРІВ, ЯКИЙ СКЛАВСЯ В НАШОМУ
СУСПІЛЬСТВІ, НІБИТО ВОНИ БЕЗДУШНІ І НЕКОМПЕТЕНТНІ.
ФАХІВЦІВ СЕРЕД ЛІКАРІВ ПОВНО, ПРОСТО У НИХ ТЕЖ Є СВОЇ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ
ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ. НЕОБХІДНО З РОЗУМІННЯМ СТАВИТЬСЯ ДО СВОЇХ
ЛІКАРЯМ, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЇХНЄ СПІЛКУВАННЯ З ПАЦІЄНТАМИ — СВОГО РОДУ
ЖЕРТВА ЗАРАДИ НИХ.
НА ТЕМУ МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ МОЖНА РОЗМІРКОВУВАТИ НЕСКІНЧЕННО, І ЧАСУ,
ЩОБ ОСТАТОЧНО ВИЗНАЧИТИСЯ З ПРОФЕСІЄЮ, ЩЕ БАГАТО, АЛЕ Я ВЖЕ ЗРОБИЛА
СВІЙ ВИБІР
Любити потрібно рідну країну.
Мріяти про кращу надію.
Потрібно краще думати перед тим як щось робити.