1)Клетки верхнего и нижнего эпидермиса, клетки кутикулы, стовпчастой и губчастой паренхимы, клетки устьиц.
2)Защищает от внешних воздействий, а через устьицы происх. газообмен и транспирация. Покровная ткань.
3)Микроскопическая щель между двумя специальными бобовидными клетками. Находится в эпидермисе (кожице)
4) Клетки мякоти иеют хлоропласты, а также вакуоли с клеточным соком. К основной (фотосинтезирующей) ткани.
5) В стовпчастой паренхиме.
6)Проводят воду с растворёнными полезными веществами. Проводящие ткани: ксилема (сосуды) - движение минеральных солей, и флоэма (ситовидные трубки) - движен. орган. веществ.
1)1
2)3
3)1
4)3
5)2
6)2
7)3
8)2
9)скорее всего 4
10)3
11)3
12)3
13)4
В1)246
В2)там засвечено и не видно, прости)
Вопросы очень легкие... Удачи в учебе)
Трутовик( паразит деревьев), головняк, хлебный ржняк, спорыньяк ( паразиты хлеба)
Лишайники — це особлива група організмів. Їх тіло представлене сланню — вутворенні слані беруть участь гриби та водорості. Форма тіла лишайників буває накипною, листуватою та кущистою. Накипні лишайники виглядають як тоненькі плівочки на камінні, корі дерев тощо. Це дуже невибагливі організми, які можуть мешкати на голих скелях. Листуваті лишайники мають вигляд пластиночки, трохи піднятої над поверхнею (стінна золотянка). Слань кущистих лишайників нагадує маленький кущик. Вони можуть оселятися на корі дерев, на ґрунті, багато їх у тундрі, у горах.
Як цілісний організм лишайники розмножуються вегетативно — окремими ділянками слані, в яких серед гіфів гриба розміщені клітини водоростей. Водорість і гриб улишайниках можуть розмножуватись окремо. Тривалий час вважали, що лишайник — ідеальний приклад взаємовигідного співжиття двох різних організмів. Водорість постачає органічні речовини грибу, авін їй, у свою чергу, воду змінеральними речовинами. Однак зараз учені довели, що гриб у лишайнику паразитує на водорості (хоча паразитизм пом’якшений), пригнічуючи її життєдіяльність. Водорість лишайників може самостійно існувати, гриб — гине.
Лишайники поширені скрізь — від тропіків до холодних областей суходолу. Живуть лишайники довго (сотні та тисячі років); щорічний їх приріст — від декількох часток міліметра до декількох міліметрів.
Оселяючись у місцях, де немає ґрунту (на скелях, камінні, пісках), лишайники беруть безпосередню участь вутворенні первісних ґрунтів істворюють умови для оселення інших організмів. Лишайники є поживою для багатьох тварин, як безхребетних, так і хребетних— північних оленів та інших.
У промисловості злишайників видобувають спирт, цукор, барвники, деякі лікарські речовини. Отримуючи основні речовини з повітря, лишайники не витримують його забруднення. Вони єпоказниками чистоти повітря
Ряд<span> - </span>Хижаки
<span> </span>Родина<span> - </span>Кошачі<span> </span>
