Сенс життя в красі та силі прагнення до
цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент
буття мав свою високу мету.
Максим Горький
На зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? Бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як вона планує себе реалізувати. Іноді людина з самого дитинства знає, чого вона прагне. Та й дорослі, правду кажучи, частенько полюбляють запитувати у дітлахів про те, ким ті хочуть стати в майбутньому, і щиро посміхаються, почувши наївні побажання щодо професії видатної акторки, талановитого співака чи космонавта. Звісно, все це лишається у безхмарному дитинстві, спогади з якого протягом усього життя тішитимуть, зігріватимуть душу людини. Але буває й так, що хтось увесь час шукає себе і ніяк не може знайти...
Ще видатний англійський письменник Оскар Уайльд говорив: "Ціль людського життя — самовираження. Проявити свою сутність у всій повноті — ось для чого ми живемо". Справді, людина має використати всі свої можливості, якомога краще показати себе. Але досить часто можна почути міркування з приводу того, що талант дається далеко не кожному. Це хибна думка. Так не буває і не може бути. Є лише ледачі та слабодухі люди, які просто не хочуть працювати над собою, бо не бачать перспективи у цьому. Вони лише існують... Коли дитина народжується, Бог дарує їй якісь здібності, хист до чогось. З часом вона обере те, що їй до душі. Звичайно ж, якщо маєш велике бажання, можна розвинути цей талант, удосконалити його, бо сенс життя — це творчість.
Соловей - невеличка коричнева пташка. Попри звичайний вигляд спів солов я неповторний. Соловей дуже моторний і спритний, його серед
природи побачити дуже важко. Тільки солов'їні трелі вкажуть, що він десь поблизу.
Мати (підмет, іменник) вірила (присудок, дієслово): земля (підмет, іменник) усе (додаток, займенник) знає (присудок, дієслово), що (додаток, займенник) говорить (присудок, дієслово) чи (сполучник) думає (присудок, дієслово) чоловік (підмет, іменник), вона (підмет, займенник) може (присудок, дієслово) гніватись
(присудок, дієслово)
і (сполучник) бути
(присудок, дієслово)
доброю (присудок, іменник) , і (сполучник) на (прийменник) самоті (обставина, іменник) тихенько (обставина, прислівник) розмовляла
(присудок, дієслово)
з (прийменник) нею (додаток, займенник), довіряючи (обставина, дієприслівник) свої (обставина, займенник) радощі (обставина, іменник), болі
(обставина, іменник)
, просячи
(обставина, дієприслівник)
, щоб (сполучник) вона (підмет, займенник) родила (присудок, дієслово) на (частина присудка-фразеологізму, прийменник) долю (присудок, іменник) всякого (додаток, займенник): і (сполучник) роботящого (додаток, прикметник), і (прийменник) ледащого (додаток, прикметник).
Схема: [ ] : [ ], (що ), [ ], і [ ], щоб ( ). Питання треба поставити від другого головного речення до першого підрядного (що?), від четвертого головного речення до другого підрядного (що?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з відношенням одночасності, сполучниковим сурядним з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); 1 блок - [ ] : [ ], (що ), [ ] - складне речення з різними видами зв"язку (безсполучниковим і сполучниковим підрядним); 1 просте речення: двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 3 просте речення: підрядне з"ясувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками; 4 просте речення: двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками; 2 блок -
[ ], щоб ( ) - складнопідрядне речення; 1 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений підмет мати), ускладнене однорідними відокремленими обставинами; 2 просте речення - підрядне з"ясувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками.
<span>Студентство крилате - чарівна пора,
Згадай Ти лишень ці роки.
В них суму і горя практично нема,
Доценти якісь диваки.
На першому курсі нічого не знаєш,
Усе, що не є - дивина,
Лиш бігаєш всюди, заледве встигаєш,
І вільного часу нема.
Оговтавшись трохи, ввійшовши в процес,
Відчуєш життя Ти казкове,
І все не набуте, - все стане Твоє,
Таке консерваторсько-нове.
В процесі навчання відчуєш щораз
Потребу у сні, і на парі
Заснеш Ти на лекції мабуть не раз,
Не виняток - на семінарі.</span>