Я дуже люблю малювати. У вільну хвилину сідаю за улюблену справу.
Мама купила мені кольорові олівці, фарби, білий папір. Спочатку з простим олівцем у руці я обмірковую свій майбутній малюнок. Потім в справу підключаються кольорові олівці чи фарби. Усім подобаються мої малюнки. Одного дня тато вирішив зробити настінну виставку моєї творчості. Усі підтримали його ідею. Вона стала прикладом для моєї подруги. Софія теж вдома запропонувала наклеїти на стіні свої найкращі малюнки.
<span>Рідні радіють моїм успіхам. На день народження брат подарував мені велику книгу по малюванню. Вона тепер є моїм незамінним помічником. Вчить малювати тварин, рослини, людей. Розповідає багато цікавого про художнє мистецтво, яке так захопило мене.</span>
Н. тисяча вісімсот сорок два
р. тисячі восьмисот сорока двох
д. тисячі восьмистам сорока двом
зн. тисячу вісімсот сорок два
ор. тисячею вісьмастами сорока двома
м. (на) тисячі восьмистах сорка двох
<span>повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти</span>
Однією з найважливіших моральних якостей людини в народі споконвіку вважалася чесність. Чесна людина завжди цінується в суспільстві, бо на неї можна покластися, вона не зрадить і намагатиметься за будь-яких обставин бути щирою. Чесність вважають позитивною якістю, однак часто люди допускають незначний обман, особливо коли правда загрожує здоров’ю, моральному спокою або й життю. Якщо правда може травмувати когось, тоді її можна приховати. Тому, на мою думку, не слід плутати чесність і щирість, хоча вони тісно взаємопов’язані. Якщо людина щира, то вона й по-своєму чесна, а якщо ні, тоді вона брехлива й ненадійна.Пригадаймо Федька з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник». Розбишака, хуліган і «сибіряка», якого бояться всі хлопці села й навіть мати трохи побоюється через затятий характер, він керується непохитним моральним принципом - не брехати. Навіть батько, відшмагавши Федька за чергову провину, щоразу після покарання дає йому дві-три копійки «за те, що правду говорить» і «не любить товаришів видавати». Єдиний раз довелося хлопцеві збрехати - заради блага підступного й брехливого панича -і за це він змушений був поплатитися власним життям. Нечесні слова Федька не можна, проте, назвати брехливими, вони стали воістину благородними.Отже, бути чесним не завжди означає говорити правду. Чесність передбачає ще й уміння у відповідальні моменти побачити світ і себе в цьому світі такими, якими вони є насправді. Дуже часто й навколишня дійсність, і сама людина виявляються не такими привабливими, якими їх хочеться бачити. Тому той, хто вміє реально оцінити все й усіх, - справжній сміливець, який не боїться ні світу, ні себе....<span>
</span>
Через дефис................