Для профілактики короткозорості важливе значення має гігієна зору, причому з самого раннього віку.По-перше, завжди стежте за правильністю посадки і освітленням при читанні і листі.По-друге, не перенапружуйте очі, знайдіть трохи часу хоча б раз в годину і дайте очам розслабитися, зробіть зарядку для очей.Стежте, щоб харчування було повноцінним, вживайте в їжу більше продуктів, що містять необхідні очам вітаміни.Не бійтеся почати коригувати зір, якщо помітили його погіршення. Надмірне навантаження очей при спробі розглянути предмети на далекій відстані може призвести до розвитку ще більшою короткозорості, косоокості, проблем з сітківкою.При виборі способу корекції короткозорості консультуйтеся з офтальмологом, самолікування заборонено!Щодня тренуйте очні м'язи, виконуючи нескладні вправи.<span>Не затягуйте з лікуванням інших захворювань, навіть простий нежить може перерости в короткозорість</span>Короткозорість (міопія) - це порушення зору, при якому людина добре бачить предмети на близькій відстані, і погано - предмети далеко від нього.«Міопія» - більш наукова назва даного захворювання очей, а термін «короткозорість» зумовлений тим, що люди близько підносять (природно, руками) предмети близько до очей, щоб розглянути їх.Короткозорість зустрічається досить часто, майже у третини населення нашої планети. У деяких людей вона є вродженою і проявляється в самому ранньому віці, але все-таки у більшості розвивається в проміжку від 7 до 16 і після 40 років. Іноді короткозорість може початися і в 20 - 40 років, але найчастіше в цьому віці прогресує вже розвинена раніше міопія (хоча вона може залишитися на колишньому рівні).
Виділяють кілька факторів розвитку короткозорості (міопії):Спадковість. Якщо у обох батьків короткозорість, існує ймовірність до 70%, що у дитини також розвинеться короткозорість. Якщо ж короткозорий тільки один із батьків, імовірність розвитку короткозорості знижується до 30%. Дитина успадковує не саме погане зір, а лише фізіологічну схильність до нього - розмір і форму очного яблука або деякі властивості оптичної системи ока (кришталика, рогівки).<span>Перенесені захворювання (ревматизм, сколіоз, плоскостопість, тонзиліт, гайморит, туберкульоз, гепатит, травми головного мозку, дифтерія, діабет, рахіт).</span>Ослаблення організму в результаті втоми, неправильне харчування, зловживання алкоголем, куріння, брак вітамінів, зниження імунітету, стресу.<span>Вагітність. При вагітності виникає додаткове навантаження на серцево-судинну систему та підвищується внутрішньо-очний тиск. Якщо сітківка тонка, вона може розтягнутися і навіть в деяких випадках відшаруватися. Під час пологів навантаження на очі ще більше зростає, особливо якщо жінка неправильно тужиться, тому багатьом короткозорим породіллям рекомендують кесаревий розтин замість природних пологів.</span>Ослаблення тканини склери, що призводить до збільшення розміру очного яблука під впливом високого внутрішньо-очного тиску; в результаті може розвинутися короткозорість.Інтенсивні зорові навантаження (тривала робота за комп'ютером, перегляд телевізора, читання).Недотримання гігієни праці (недостатнє освітлення, неправильно обладнане робоче місце і посадка під час роботи або навчання, читання в транспорті або лежачи тощо)<span>Неправильна корекція зору. Корекція зору повинна проводитися тільки після консультації офтальмолога. Самостійний підбір окулярів та контактних лінз може привести до прогресування короткозорості та розвитку косоокості.
</span>
Простейшие являются одноклеточными организмами, которые существуют за счёт других организмов. В человеческом организме паразитирует больше 30 видов данных организмов. Паразитические простейшие это: малярийный плазмодий, дизентерийная амёба, кишечная, ротовая амёба, трипаносомы и другие. Они обитают в органах хозяев: кожных покровах, подкожной клетчатки, мышцах, частях скелета. Особенно подвержен заражению паразитическими простейшими пищеварительный тракт. Самая благоприятная для них среда обитания это кровь, туда они попадают через кожные покровы и слизистые оболочки.
Они являются возбудителями разных заболеваний человека и животных. Дизентерийная амёба вызывает боли в кишечнике, лямблии паразитируют в тонком кишечнике и печени. В организм человека эти животные попадают через загрязнённую воду и пищу. Большую опасность представляет малярийный плазмодий. Он вызывает малярию, при которой происходит разрушение эритроцитов. Рыб часто поражает инфузория, внедряясь через плавники и жабры в кожу рыб. В результате рыба погибает. Домашние животные и птицы подвержены нападениям кокцидий, паразитирующих в желудке и стенках кишечника.
Среди простейших много паразитов, вызывающих заболевания человека и животных. У амёбы короткие ложноножки. Живёт она в толстом кишечнике человека, питаясь его содержимым, не вызывая болезненных явлений. Но эти амёбы могут внедряться в слизистую оболочку кишечника и питаться клетками крови, вызывая заболевание дизентерию и нанося вред здоровью человека. Если лечиться, то эта болезнь переходит в хроническую форму, ведёт к тяжёлому истощению человека и к смерти. Дизентерийные амёбы способны образовывать цисты или споры, которые долго могут переносить неблагоприятные условия. Проглоченные цисты служат для человека источником заражения. Другой представитель болезнетворных простейших малярийный плазмодий. Это простейшее ведущее паразитический образ жизни и обитающее внутри клеток других организмов. В кровь человека малярийный плазмодий проникает при укусе малярийного комара. Они с током крови попадают в печень человека, где растёт и размножается делением.
Очищение от паразитов. Н. Даников 2011 г.
Паразиты. Лучшие способы профилактики и очищения. А. Фадеева 2011 г.
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ Состоит из процессов пластического (анаболизм) и энергетического (катаболизм) обменов. Все без исключения органы и ткани организмов находятся в состоянии непрерывного химического взаимодействия с др. органами и тканями, а также с окружающей организм внешней средой.
