Ліс... Як красиво і затишно в лісі у будь-яку пору року. Скільки прекрасного і корисного можна побачити у ньому. Але найголовнішою принадою лісу є те, що він багатий на дари. Наприклад, як тільки приходить літо, у лісі починають достигати суниці. Солодкі, червоні і дуже корисні ягідки, з яких можна зварити дуже смачне варення. А ще вони є лікувальними. Навіть їхні листочки можна зривати і засушувати, а взимку ласувати смачним і корисним для здоровя чаєм. А от в серпні, достигає ще одна смачна ягода - ожина.
А от восени, усі люди ідуть по такі дари лісу, як гриби. І опеньки, і маслята, і лисички, і ще багато-багато інших грибів можна знайти в наших лісах. А ліщина? Вона також є дарунком лісу. Та крім їстівних дарів, у лісі можна назбирати багато лікарських рослин, які стають у пригоді в будь-яку пору року. А ще, квіти, скільки прекрасних і незвичайних квітів зацвітає у лісі весною чи літом. А дерева, вони також є дарами, адже дерева використовують для виготовлення меблів, паперу і ще для багатьох інших цілей. Одним словом можна сказати, що ліс - це суцільні дари.
Дружба - це велика цінність
<span> </span>
<span> Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. </span>
<span> Цицерон </span>
<span> </span>
<span> Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. </span>
<span> Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви. </span>
<span> </span>
<span> Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я) </span>
<span> </span>
<span> У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга. </span>
<span> </span>
<span> Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер) </span>
<span> </span>
<span> Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри. </span>
<span> </span>
<span> Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (Ф. де Ларошфуко) </span>
<span> </span>
<span> Для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. Недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. Людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. У літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. Наприклад, граф Монте-Крісто з одноіменного роману О. Дюма або Робінзон Крузо Д. Дефо. Обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата Фаріа та П'ятницю. </span>
<span> Але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? Адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. Тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною. </span>
<span> </span>
Уміння
дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину
привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім’ях
дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже
важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо
навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника.
Сім’я – це також частина суспільства. Проблема
сімейних стосунків розкрита у творі І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Родинні сварки, суперечки зробили цю
сім’ю справжнім посміховиськом, стали причинами духовної
роз’єднаності в родині, отруїли життя кожного
персонажа.
Натомість, у повісті О.Кобилянської «Людина»
стосунки між персонажами показані високими, моральними, хоча й часом
драматичними.
Співжиття
у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до
людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не
повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від
душі. І треба зажди пам’ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так
дорого, як проста ввічливість.
Море - горе - гора - гола - голе - поле
П'ятикласник
-Доброго дня!
Бібліотекар
-І вам доброго!
П
-Я б хотів повернути книгу "Пригоди Грицька Половинки" та "Одиниця з Обманом".
Б
-Добре, чи цікавими були оповідання?
П
-Так, дуже захоплюючий сюжет!
Б
-Будете брати книги?
П
-Ні.
Б
-До побачення! Приходьте ще!
П
-Авжеж, всього доброго!
