Фамусов
хвалит Москву в монологе Грибоедова "Горе от ума", так как в Москве
все преклоняются перед высшими чинами, с целью поднять себя, и стать
популярным:
<span>- по отцу и сыну честь:</span>
Будь
плохенький, да если наберется
Душ тысячки
две родовых,
- Тот и
жених.
Другой хоть
прытче будь, надутый всяким чванством,
Пускай себе
разумником слыви,
А в семью не
включат.
<span><span>
— дорожат
дворянством:</span></span>
Ведь только
здесь еще и дорожат дворянством...
<span><span>
— отличаются
гостеприимством:</span></span>
Кто хочет к
нам пожаловать, — изволь;
Дверь
отперта для званных и незванных,
Особенно из
иностранных;
Хоть честный
человек, хоть нет,
Для нас
равнехонько, про всех готов обед.
— молодежь:
В пятнадцать
лет учителей научат!
<span>
—
старички: </span>
И об
правительстве иной раз так толкуют,
Прямые
канцлеры в отставке — по уму!
<span>— дамы:</span>
Судьи всему,
везде, над ними нет судей...
<span>— дочки:</span>
Его
величество король был прусский здесь,
Дивился не
путем московским он девицам,
Их
благонравью, а не лицам;
И точно,
можно ли воспитаннее быть!
Умеют же
себя принарядить
Тафтицей,
бархатцем и дымкой,
Словечка в
простоте не скажут, все с ужимкой;
Французские
романсы вам поют
И верхние
выводят нотки,
<span>К военным
людям так и льнут.
</span><span>Приехав в Москву, Чацкий открывает для себя, что
люди живут по старым законам «матушки Екатерины» и являются ярыми сторонниками
существующего режима. Он категорически отрицает порядки, по которым живет вся
Москва, и превосходно понимает свою несовместимость с этим миром, «веком
минувшим». Он независим, имеет свою точку зрения на все, что его окружает, а
также, в отличие от фамусовского общества, негативно относится к крепостному
праву и резко подвергает разоблачению его порождения: бесчеловечность,
лицемерную мораль, тупую военщину, невежество, лжепатриотизм. Из-за этих убеждений его холодно и
неприязненно встречают в Москве, «дичатся, как чужого».</span>
1 а 2 б 3 в 4 г 5 д 6 ж 7 з 8 е 9д
Два друга — мороз да вьюга.
Вьюги, да метели под февраль полетели.
Метель зиме за обычай.
Февраль метелью силен.
Мерзлой роже да метель в глаз.
Куры хвостами к метели вертят.
Январю-батюшке — морозы, февралю — метели.
<span><span>
</span><span>
Вінні-Пух - та всі-всі-всі<span>Всім вам, звичайно, відомо, хто такий Вінні-Пух. Правда?
А ось чи знаєте ви, хто придумав цього чудового героя?</span><span><span>Звали цього письменника Алан Олександр Мілн. Він народився 18 січня 1882 року у Лондоні.
З дитинства Алан мріяв стати знаменитим письменником. І коли він виріс, то домігся свого!
Так, вже у 1924 році письменник видав віршовану збірку «Коли ми були зовсім маленькими», яка дуже сподобалася читачам.
А за два роки до цієї події він надрукував детективний роман для дорослих «Таємниця червоного будинку» і багато інших «дорослих» романів.
І все ж прославила його, звичайно, саме казка для дітей про Вінні-Пуха.
</span><span>Допомогли її написати письменнику його дружина, Дороті Дафне де Селінкот, та син, якого звали... Відгадайте, як?.. Правильно - Кристофер Робін.
Так, так, саме таке було в нього імя!
Казка ж народилася так.
Коли Кристоферу Робіну виповнився рік, тато з мамою подарували йому іграшку - великого плюшевого ведмедика, якого вони назвали Вінні-Пух.
Потім, щоб Вінні не нудьгував, хлопчику купили ще дві іграшки - ослика Іа та порося П'ятачок.
Але на цьому все не закінчилося! Незабаром у Кристофера з'явилися нові іграшкові друзі - тигра на ім'ю Тигра та Кенга з дитинчам Ру.
Саме ці іграшки й допомогли Алану Олександру Мілну придумати чудову казку, яку зараз так люблять всі діти на світі!
Ось тільки іграшкових Сови та Кролика насправді ніколи не було - тато Кристофера Робіна їх просто видумав.
</span><span> </span><span>А надрукована була казка про Ведмежа з ошурками в голові під назвою «Вінні-Пух» була у жовтні 1926 року.
Наступного року Алан Мілн надрукував другу частину розповідей про Вінні - «Тепер нас стало шестеро», а ще через рік з'явилася третя, остання, частина книги - «Будинок на пуховій опушці».
Ці книжки відразу ж сподобалися не лише дітям, але й дорослим! І це правильно - адже вони були такими цікавими!</span><span>єте, що найдивніше? Сам Алан Олександр Мілн ніколи не вважав себе справжнім дитячим письменником!
Саме тому перед сном він читав своєму сину не власні казки, а романи іншого письменника, Пелема Вудхауса, якого вважав «найталановитішим англійським автором».
Але вийшло так, що саме казка Алана Олександра Мілна стала кращою!</span><span>нам з вами ця казка стала відома завдяки перекладу іншого чудового письменника, Бориса Заходера. Його книжка вийшла у 1960 році і з того часу багато разів перевидавалася.
Але ще більшу популярність Вінні-Пух отримав після того, як на кіностудії «Союзмультфільм» було знято три мультфільми за мотивами цієї книжки.
Звичайно, є й інші мультики про пригоди Вінні-Пуха, які було знято на кіностудії Disney.
А у Лондоні навіть є пам'ятник веселому, самовпевненому і дуже хитрому, але такому чудовому ведмежа Вінні-Пуху!</span><span>у ось і все що я вам хотів розповісти про Алана Олександра Мілна, який придумав Вінні-Пуха та його друзів.
А тепер вирішить моє нове завдання.
Отже, допоможіть Вінні вирішити цю задачку.</span></span></span></span>