Ответ:
Тарас Бульба — досвідчений козацький ватажок. Він був «із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру».
Характер Тараса Бульби автор подає в розвитку. На початку твору він — гарячий полковник, інтриган, який підбурює козаків виступити в похід лише заради того, щоб його сини у воєнних діях набули бойового досвіду. Тарас спричинив до поділу козацького війська на два загони під Дубном, чим призвів до ослаблення сил козаків і, зрештою, до їхньої поразки.
Водночас Тарас Бульба — хоробрий воїн, для якого на першому місці — відданість козацькій справі. Навіть вчинки своїх дітей він оцінює крізь призму їхнього ставлення до ворогів. Для нього Андрій після зради козакам — лише відступник від віри й народу. Фанатична відданість справі переважає в Тараса Бульби над родинними зв’язками. Він убиває власного сина, навіть не зробивши спробу з ним порозумітися. Так само Тарас не стримується й виступає на захист православної віри в польській в’язниці, що перешкоджає йому побачитися перед смертю з Остапом.
До останнього епізоду Гоголь зображує Тараса Бульбу героєм. Після смерті Остапа він повертається в Україну й приєднується до повстання гетьмана Остряниці, щоб помститися за смерть сина. Тарас до останнього подиху бореться з ворогами українського народу. Автор зображує Тараса Бульбу месником, національним лідером, борцем за інтереси народу
Объяснение:
К примеру: было у человека очень важное дело, которым Ему нужно было выполнить в срок. Но у этого человека было увлечение, которое мешало человеку работать. Можно рассказать, как человек осознал свою ошибку. Что он сделал для того, чтобы всё-таки выполнить задание. как он справился со своим увлечением. продолжил ли он заниматься тем любимым делом.
Вот что я могу предложить. Однажды ученик шестого класса, Коля взялся за один проект. Но у него было увлечение, которое мешало ему. Это были компьютерные игры. и можно представить, как он мог победить свою страсть ради проекта. Возможно у него появилась новая цель, которая помогла человеку преодолеть препятствие.
ЭПИЗОД1:
Баба отправляет старика на рыбалку и ворчит на него всегда.
ЭПИЗОД 2:
Старик идет к морю, где в его невод попадается золотая рыбка и обещает исполнить 3 желания.
ЭПИЗОД 3:
Старуха отправляет старика к морю, чтобы тот попросил нового корыта у рыбки, потому что их разбито.
ЭПИЗОД 4:
Старуха отправляет старика снова к рыбке. За новой избой.
ЭПИЗОД 5:
Старуха отправляет старика к рыбке, потому что не хочет быть крестьянкой, а хочет быть дворянкой.
ЭПИЗОД 6:
старуха велит страже запереть старика в сарае. Старик просит у рыбки помощи. Старуха опять же остается у разбитого корыта.
Обломовщина, по имени героя романа Ивана Гончарова «Обломов» .
Слово, ставшее нарицательным, для обозначения общественного и
личностного застоя, рутины, апатии. В романе слово впервые употребил
Андрнй Штольц, а затем его повторял и сам Обломов, характеризуя
собственный образ жизни.
Этому
явлению посвящена критическая статья Добролюбова «Что такое
обломовщина?» , в которой публицист высказал свои взгляды на истоки
обломовщины. Они, по его мнению, кроются в традиционном крепостном
укладе жизни России .